Новий театр», Театр абсурду Е.Йонеску.

НОВИИ ТЕАТР У 50-их роках у Парижі виникає багато невеликих театрів, з’являються нові режисери-постановники, які зацікавлені в ознайомленні паризького глядача з іноземними драматургами . Чехов, Брехт, Лорка ідуть на сценах поряд із Ж.Одіберті, А.Адамовим, Е.Йонеско, С.Беккетом, Ж.Жене.

У 60-их роках у Парижі є 3 типи театру:

Сартрівський екзистенційний театр. Використовується брехтівська техніка відсторонення. Людська доля постає на сцені уособленою в персонажах, які ведуть моральні дискусії.

Нові класики Салакру, Ануй, Монтерлан, Еме. Цей театр використовує техніку правдоподібності, реалістичну естетику. Він звертається до людського розуму, порушує моральні проблеми і критикує тоталітарне мислення.

Театр абсурду або Новий театр. Йонеско, Беккет, Жан Жене в постановці Роже Блен, Жан-Марі Сарро, Ніколя Батай, Тані Балашова. П’єси показують у театрах лівого берега, які відвідують студенти та інтелігенція. Серед закордонних майстрів у цьому театрі найбільш відомі Гюнтер Грас, Аррабаль, Ст.Мрожек.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Французький «новий роман» 1950-1960-х рр. як відповідь на «вичерпаність» традиційних художніх форм (Ален Роб-Грійє, Н. Саррот, М.Бютор)	\|	Які культурні явища попередніх десятиліть викликали новий театр до життя?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.