Напрями типологічного вивчення стереотипів

1.Розробка типології стереотипів як маніфестантів певних соціальних сфер: представлені у медіадискурсі стереотипні уявлення щодо культури, освіти, науки, політики, релігії, соціальних інститутів, професійних галузей, національностей, екології тощо.

2. Як типологічна основа – особливості походженнястереотипів:

– стереотипи, які мають архетипічне підґрунтя

– опозиція «Ми – Вони»: «комуністи – це минуле, ми – майбутнє»;

– у новітніх стереотипах стереотипний образ ідеального/зразкового Президента, в основі якого лежать архетипи Батька, Мудреця або Воїна.

3. За видом соціальної взаємодії. Йдеться про розподіл для артикуляції групових та псевдогрупових інтересів:

– Ми – Влада;

– Християнський світ – Ісламський світ;

– Віруючі – Атеїсти.

4. Через соціо-демографічні параметри індивідів:

– гендерні (жінки не розуміються на точних науках);

– вікові (приймаємо працівників лише до 35-ти років);

– соціально-статусні (спортсмени – інтелектуально обмежені люди);

– етнічні (білі розумніші за афро-американців) та ін.

У тижневику «Дзеркало тижня» (2008, № 14) психолог А.Шевченко порушує питання ейджизму(дискримінації за віком) та сексизму(дискримінації за статевою ознакою).

5. Через різні рівні сприйняття:

– афективний;

– мовний;

– поведінковий.

Часто зустрічається у рекламно-комунікаційній практиці, коли осмислення покупки відбувається після покупки, а не навпаки, що вказує на одновекторну спрямованість комунікаційного акту.

6. За морфологією виділяють:

– стереотипні образи (іміджі); (стереотипна рецепція образу мавпи)

– стереотипні судження;

– сталі заборони, приписи;

– стереотипні дії та ритуали.

З позицій медіакритики найбільшу увагу слід приділяти тим стереотипним уявленням, які обґрунтовують явища расизму, ісламофобії, ксенофобії, сексизму. Усе це ознаки інтолерантності, яка сьогодні, на жаль, усе відчутніше визначає тональність масової комунікації певного інформаційного сегменту, звільняє комунікантів від відповідальності, оскільки легітимованим у суспільстві стереотипним уявленням надається статус «загальних форм» пізнання діяльності. До чого призводить така практика – достатньо проглянути стрічку новин, у яких позитив значно поступається негативу не лише в якійсь окремій країні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тріада: архетип – міф – стереотип.	\|	Жанрові характеристики медіакритики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.