Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Використання інформаційних жанрів.

Хоча для критики найбільш природною є, безумовно, аналітика, інформаційні жанри теж не пасуть задніх. Особливо на сторінках видання «Телекритика» й на аналогічному сайті поширений такий жанр, як замітка. За визначенням В. Здоровеги «замітка – найоперативніша й найпростіша усталена форма повідомлення у ЗМІ про об’єктивно існуючі події, факти, явища реального життя з метою насамперед найелементарнішого пізнання навколишнього світу» [1, 166].

Наприклад, у «Телекритиці» постійною є рубрика «Новини» та «ТОП-новини» – де коротко подається інформація зі світу мас-медіа.

Не меншого поширення у «Телекритиці» набув і жанр інтерв’ю.Як пише В. Здоровега, журналіст, окрім оперативного поточного інформування про події, повинен постійно шукати і спонукати розкритися тих людей, які знають більше, вміють робити свою справу краще, ефективніше за інших. І найпершою формою такого процесу є інтерв’ю (від англ. Interview – буквально зустріч, бесіда). Він передбачає розмову журналіста з відомою або просто обізнаною у якійсь справі людиною, переважно на значущу тему, призначена для оприлюднення у мас-медіа.

Це також розмови з відомими і вагомими людьми у світі медіа: ведучими, продюсерами, генеральними директорами телеканалів та медіа-холдингів, членами Національної ради з питань радіо й телебачення та інших організацій, що регулюють діяльність засобів масової інформації (у тому числі й міжнародними) роблять цей незвичний як для критики жанр надзвичайно популярним – часто окрасою номеру.

У журналі «Телекритика» та на сайті регулярно публікують величезні інтерв’ю під гучними заголовками. Наприклад: «Олександр Трухманов: «Я не розумів, як акціонери планують заробляти гроші» («Телекритика», 25.06.08); «Євген Кисельов: «Є люди, для яких влада сильніша за статеве почуття» («Телекритика», 20.11.09); «Ольга Сумська: «Як бачите, змінюється керівництво – і змінюється все» («Телекритика», 30.10.09) та інші.

У друкованій версії «Телекритики» поширений жанр звіту– «оперативне поширене повідомлення про актуальну подію, виражену вербально» [1, 168].

Особливо для «Телекритики» характерний розгорнутий звіт. Щомісяця редакція видання на чолі з головним редактором Н. Лігачовою влаштовує «круглі столи», під час яких піднімаються гострі та актуальні проблеми мас-медіа. Детальні звіти з цих зібрань друкуються на шпальтах «Телекритики».

Як зазначає О. Короченський, у творах медіакритики (у більшості випадків масової та «внутрішньоцехової» відображено властивість вільного поєднання понятійно-логічних і художньо-образних елементів, різноманітних лексичних пластів, що віднаходить відображення у наборі жанрів критико-журналістських робіт. Цією властивістю і визначається жанрова специфіка вітчизняної журналістської критики ЗМІ.




Переглядів: 659

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Жанрові характеристики медіакритики | Аналітичні жанри у медіакритиці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.