ЗББ — системна технологія бюджетування шляхом щорічно виконуваних заново обгрунтування й перерахунку видатків, що вимагає ранжирування програм у порядку їх пріоритетності з відповідним фінансовим забезпеченням ресурсами. Термін «на нульовій основі» пояснює той факт, що менеджери програм мають довести доцільність витрачання будь-якої суми, більшої и доцільність витрачання будь-якої суми, більшої нуля. Якщо докази непереконливі, фінансування скорочується або навіть припиняється. Витрачання коштів ув'язується виключно з завданнями поточного року, розрахунки починаються з нуля за принципом, що прецеденти, досвід,минулі досягнення до уваги не беруться.Оскільки бюджетні кошти завжди розосереджені по багатьох програмах, у разі застосування ЗББ стає неминучим вибір між пакетами програм, а також доказами «за» і «проти» в різних комбінаціях. За процедурою ЗББ бюджетні розрахунки починаються з нуля, немов самої установи і здійснюваних нею програм раніше не існувало. Ніякі колишні досягнення, традиції, прецеденти не беруться до уваги як аргумент на користь продовження діяльності. Натомість потрібні свіжі обгрунтування доцільності витрат на підставі новітніх фактів та існуючих умов, актуальних цілей і критеріїв. ЗББ запроваджувався з метою забезпечення результативної роботи бюджетних установ та реалізації програм державного сектору шляхом мультифакторного багатоіндикаторного аналізу, блокування марнотратства, посилення персональної заінтересованості та відповідальності менеджерів.Переваги ЗББ:- ефективніше розміщення (алокація) ресурсів;- допоміжний аргумент у процесі реорганізації державних структур;- умова безперервного процесу бюджетування знизу доверху;- збільшення доступної менеджерам інформації;- бюджетуванню передує етап фінансового планування.Припустимо, за допомогою процедури ЗББ оцінюється ефективність прибирання сміття в місті, з якого воно вивозиться двічі на тиждень. У такому разі керівництво відповідної муніципальної служби має подати розрахунки альтернативних варіантів обов'язково на меншому, існуючому і вищому рівні, скажімо, одна, дві і три очистки на тиждень.На основі аналізу співвідношення витрат і ефекту необхідно довести, що один з цих варіантів найбільш суспільно вигідний, тобто обходиться міському бюджету найдешевше за максимального ефекту. Уперше метод ЗББ був упроваджений в експериментальну практику при розробленні бюджету штату Джорджія (СІЛА) в 1969 р., поширений на федеральний рівень з 1973 р. і застосовується в інших країнах Заходу з 1970-х років. Дана бюджетна процедура має водночас дати відповідь на два питання: 1. Де і в який спосіб можна найефективніше витратити гроші? 2. Скільки має бути витрачено? Тобто як метод фінансового дослідження ЗББ базується на аналізі фактів і статистичних даних, виявленні існуючих чи потенційних проблем, визначенні їх відносної важливості з метою приймання рішень у проекції на наступний бюджетний рік.Отже, ЗББ фокусує увагу економістів і менеджерів на посиленні оціночно-аналітичних дій та прийманні рішень, що передбачає визначення комплексних характеристик для відповідних программ бюджетних видатків: намірів і цілей; способів їх реалізації; величини витрат і вигід; трудомісткості та операційних заходів; альтернативних підходів до досягнення намічених цілей; вигід, можливих на різних рівнях фінансування. Розроблення бюджетних програм на нульовій основі ведеться на двох рівнях: операційному й політичному. Більш багатоступеневим є операційний рівень, він включає взаємозв'язані рішення й операції, які американський дослідник Джозеф Хоулі розмістив у такій ієрархічній послідовності:— (1) перегляд змісту існуючих програм;— (2) розгляд альтернативних програм;— (3) порівняння пріоритетності існуючих і альтернативних програм;— (4) реалокація ресурсів з нижчого рівня пріоритетності на вищий;— (5) підвищення (зниження) або збереження існуючих податкових ставок;— (6) визначення цілей: збереження існуючих чи формулювання нових;— (7) керівництво виконанням програм з реалізації поставлених цілей;— (8) оцінювання виконання програм;— (9) реалізація досягнутих результатів;— (10) контроль державних видатків.Політичний рівень приймання рішень охоплює такі етапи:— (1) перегляд змісту й призначення існуючих програм;— (2) розгляд альтернативних програм;— (3) порівнянне визначення пріоритетності існуючих і альтернативних програм; визначення цілей (залишаються попередні чи змінюються на нові).На стадії планування намічаються бажані результати, на стадії бюджетування — інформаційно-аналітичні зусилля і фінансово-ресурсні затрати, необхідні для їх реалізації.Заході звичці урядових чиновників наприкінці року будь-що витрачати асигновані суми незалежно від потреби.Мінуси від використання ЗББ:З самого початку в ЗББ був закладений парадокс: на тлі звинувачень бюрократії у засиллі та надмірному роздуванні обсягів бюджетів понад нормальне забезпечення суспільними благами та послугами процедура ЗББ передбачала зростання ролі управлінського апарату.Покладені на ЗББ сподівання не повністю матеріалізувалися через нездатність персоналу бюджетних організацій за браком часу та компетенції щорічно здійснювати всеохопний аналіз діяльності власної установи, а також у зв'язку з природною незацікавленістю апарату в скороченні фінансування. Частково фрагменти ЗББ застосовуються для аналітичного обґрунтування відмови від окремих програм, які стали непотрібними, і заміни їх новими, ми, а також спрощеної форми ЗББ — так званого складання бюджетів на основі контрольних лімітів. Згідно з цією процедурою установі виділяється грошовий фонд, який вона має право розміщувати в банках, інвестиційних компаніях, фірмах тощо з розрахунком на вигоду (проценти, дивіденди).
