• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Забезпечення інформаційного супроводу управлінських рішень аналітичними підрозділами бібліотек

План

1. Спеціальні бібліотеки як інформаційні інституції в інформаційному супроводі урядової діяльності

2. Діяльність інформаційно-аналітичних структур парламентських бібліотек

3. Діяльність інформаційно-аналітичних структур національних бібліотек

4. Вітчизняний досвід інформаційного супроводу управлінських рішень бібліотечними структурами

Бібліотеки мають тривалий і багатоманітний досвід функціонування в системі політичної комунікації. Утім, на підставі аналізу цього досвіду можна виокремити два загальні напрями комунікативної активності бібліотечних установ як суб’єктів цієї системи: комунікативна взаємодія з владними структурами та комунікативна взаємодія з елементами громадянського суспільства.

За висновком автора, принципові особливості комунікативної взаємодії бібліотек з владними структурами визначаються, з одного боку, типом політичного режиму, ступенем зацікавленості влади в активному «підключенні» бібліотечних структур до процесу прийняття політичних рішень, з іншого – статусом бібліотеки, її місією.

Залучення повною мірою тих широких можливостей, якими володіють бібліотеки, у справі політико-правового інформування та забезпечення інформаційного супроводу процесів політичної комунікації відбулося, в першу чергу, в країнах західної демократії. По-перше, як зазначалось, демократичні політичні системи більш гнучко реагують на зміни, що відбуваються у світі, у зв’язку з чим тут швидко формується нове коло потреб, необхідною умовою вирішення яких стає залучення до процесу прийняття рішень додаткових соціальних інститутів – бібліотек, налагодження ними ефективного інформаційного супроводу суспільно-політичних процесів, що відбуваються у державі. По-друге, високий економічний рівень розвитку цих країн дав змогу забезпечити новим напрямам бібліотечної діяльності адекватну вимогам до неї матеріальну-технічну базу.

Разом з тим, перебільшенням було б стверджувати, що в країнах з недемократичними режимами потенціал бібліотек у політичній комунікації владою не використовувався. Особливо, враховуючи ту обставину, що Інтернет з його широкими можливостями надання доступу до інформації, з’явився порівняно недавно. У пошуках потрібної інформації користувач, тоді ще читач, був приречений прийти до бібліотеки. Розуміючи це, влада ставила перед бібліотеками додаткове завдання сприяти вихованню громадськості в дусі відданості пануючому режиму. Суттєве ідеологічне навантаження, безумовно, впливало на функціонування бібліотек, починаючи з процесу комплектування фондів і закінчуючи бібліотечними культурно-просвітними заходами. Намагаючись в таких умовах виконати покладені на неї функції, бібліотека, по суті, сприяла збереженню владного статусу пануючих політичних сил, а не гармонійному розвитку суспільства і політичної системи, в силу чого можливості бібліотек використовувались не повною мірою. Можна стверджувати, що умови недемократичних режимів стримували розкриття і реалізацію бібліотечного потенціалу, визначали однобічність розвитку бібліотечних функцій.

Масштаби і напрями співпраці бібліотек з владними структурами у сфері політичної комунікації значною мірою залежать також від статусу бібліотеки. За цим критерієм можна виокремити три групи бібліотек:

- Бібліотеки урядових департаментів, для яких забезпечення інформаційного супроводу політичного процесу є місією. За визначенням Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій ІФЛА (IFLA), до таких бібліотек відносяться будь-які бібліотеки, що створені і повністю підтримуються урядовими структурами для їх першочергового обслуговування, хоча решта аудиторії може бути і ширше;

- національні бібліотеки, для яких універсальний характер та широкі можливості дають змогу здійснювати додатковий напрям діяльності – інформаційний супровід політичних процесів, та авторитет яких стимулює владу до співпраці. За класифікацією ІФЛА, національні бібліотеки слід відносити до бібліотек урядових департаментів, оскільки вони засновуються державою. Водночас, все ж таки, їх місія дещо ширша, ніж обслуговування владних структур, тому пропонується вивести їх в окрему групу;

- публічні та регіональні бібліотеки, які виконують допоміжну роль, взаємодіючи з владою на місцевому рівні.

За класифікацією ІФЛА, бібліотеки урядових департаментів, у свою чергу поділяються на три види:

І. Бібліотеки законодавчої влади:

1. Парламентські бібліотеки – для підтримки законодавчої влади / парламенту та їх персоналу на національному рівні і, як правило, виключно для їх користування. У парламентських бібліотек свій власний набір стандартів, створених ІФЛА.

2. Бібліотеки державної законодавчої влади /ассамблей – в деяких країнах існує державна або регіональна законодавча влада, і в кожної є бібліотеки для обслуговування їх штату.

ІІ. Бібліотеки виконавчої влади: виконавча частина уряду складається з міністерствта інших органів, які відповідають за керівництво урядовою політикою. Якщо політика вимагає децентралізації, то може бути створений ряд інших, підзвітних головному органу, підрозділів.

1. Бібліотеки міністерств / департаментів: вони обслуговують, головним чином, тих, хто приймає рішення, адміністраторів та інших службовців відповідних міністерств і управлінь. Вони збирають інформацію, що стосується саме цих організацій. В рамках своєї компетенції вони можуть також надати інформацію і тим, хто займається дослідницькою роботою.

2. Бібліотеки урядових агентств / організацій / проектів: ці бібліотеки, в основному, обслуговують згадані організації відповідно. Агентства фінансуються державою і, як правило, автономні, проте, потрапляють під контроль уряду, або конкретного управління або міністерства.

3. Бібліотеки державних, регіональних і місцевих урядів: вони служать урядам на всіх згаданих рівнях, підтримуючи обраних представників, адміністрації та їх службовців. Вони можуть також діяти як публічна бібліотека для місцевого населення.

4. Бібліотеки дипмісій / посольств: ці бібліотеки створюються, перш за все, для допомоги дипломатам та іншим службовцям посольств. Вони також можуть виконувати роль у просуванні торгівельних, культурних і інших інтересів країни і бути джерелом інформації про країну для місцевого населення.

5. Національні бібліотеки: Сектор національних бібліотек можна розділити на два типи. Перший, коли Національна бібліотека є депозитарієм для друкованої культурної спадщини країни. Другий – спеціалізовані бібліотеки, такі, як Національна сільськогосподарська бібліотека, Національна медична бібліотека і т. д.

ІІІ. Бібліотеки судової влади:

1. Бібліотеки Верховного суду: Верховний суд – це вища судова влада в країні. Його бібліотека обслуговує судову владу, персонал судів і дуже часто використовується для отримання довідок, а також як сховище юридичної інформації.

2. Інші судові бібліотеки: Верховні суди і суди нижчого рівня повинні мати свої власні бібліотеки з метою допомоги суддям і персоналу судів. Ці бібліотеки значно відрізнятимуться за розміром .

Виходячи з вищевикладеного, вивчення позитивного досвіду взаємодії бібліотек з владними структурами в системі політичної комунікації варто розпочати з виявлення закономірностей та специфіки функціонування парламентських бібліотек країн західної демократії та президентських бібліотек.

В «Рекомендаціях для бібліотек урядових департаментів» Секції урядових бібліотек ІФЛА (http://www.ifla.org/en/government-libraries) визначається основне завдання таких бібліотек: «Бібліотеки урядових департаментів надають інформацію політичним діячам, урядовим службовцям і, іноді, широкій громадськості. Важливо, що бібліотеки урядових департаментів організуються і управляються таким чином, щоб збирати і надавати інформацію, найбільш необхідну тим, хто приймає урядові рішення, державним службовцям і широкій громадськості» .

За досвідом та масштабами діяльності першість серед таких бібліотек посідає Бібліотека Конгресу США (Library of Congress) (http://www.loc.gov),заснована Конгресом Сполучених Штатів Америки ще у 1800 році з метою більш повного виконання ним обов’язків, встановлених Конституцією.

Поступово діяльність Бібліотеки розширилася від виконання обмежених реферативних функцій до підтримки складної універсальної інформаційно-аналітичної системи, змінилась і роль її підрозділів, що відобразило шлях Бібліотеки від реакції на законодавчий процес до її підключення до нього.

У стратегічному плані Бібліотеки на 2011–2016 рр. місія Бібліотеки визначається як підтримка Конгресу у частині виконання покладених на нього Конституцією обов’язків та у сприянні подальшому прогресу знань і творчості для процвітання Американського народу. У сфері інформаційно-аналітичного обслуговування, як і в реалізації інших функцій Бібліотеки, головним пріоритетом є обслуговування Конгресу, на другому місці – органів виконавчої влади, на третьому – публіки. Стосовно «публіки» Бібліотека Конгресу – остання інстанція, якщо необхідні матеріали відсутні в місцевих бібліотеках.

Оскільки в силу самого статусу головним пріоритетом Бібліотеки є науково-інформаційний супровід діяльності Конгресу США, Бібліотека має відповідну структуру. Зокрема, серед її основних підрозділів – Дослідницька служба Конгресу та Бібліотека Права Конгресу.

Початок Дослідницької служби Конгресу (Congressional Research Servise – СRS) поклало заснування у 1914 р. Конгресом Довідкової служби по законодавству як самостійної організації для обслуговування членів Конгресу та його комітетів, проте з 1946 року ця служба була включена до складу Бібліотеки, а в 1970 році перейменована в Дослідницьку службу Конгресу, що підкреслило новий для того часу аналітичний напрям її діяльності.

Як підкреслює О. В. Сафронова, посилення інформаційно-аналітичної складової процесу прийняття рішень в Конгресі розглядається як необхідна умова підтримання балансу сил в системі поділу влади і підтримки незалежності Конгресу в контексті реалізації принципу стримувань і противаг. Зокрема, прагнення Конгресу створити власну, незалежну від виконавчої гілки влади інформаційну базу стало одним з важливих аргументів законодавчого закріплення статусу Довідкової служби Конгресу в Законі про реорганізацію легіслатури 1946 р.

Сьогодні Дослідницька служба Конгресу покликана здійснювати всебічні і надійні законодавчі дослідження і аналіз, які мають бути своєчасними, об’єктивними, авторитетними та конфіденційними, з метою інформаційного забезпечення діяльності законодавчого органу.

СRS – один з найбільших підрозділів Бібліотеки Конгресу. В її складі на сьогодні 350 політичних аналітиків, юристів та інформаційних співробітників (при загальному штаті Служби 675 і Бібліотеки 3 597 співробітників). У свою чергу Служба поділяється на міждисциплінарні дослідницькі підрозділи, кожен з яких поділяється на галузеві секції: відділи американського права (American Law) і політики (Domestic Social Policy), закордонних справ, оборони і торгівлі (Foreign Affairs, Defense and Trade), уряду і фінансів (Government and Finance) та ресурсів, науки і промисловості (Resources, Science and Industry). Група знаннєвого обслуговування (The Knowledge Services Group) надає допомогу у дослідженнях політичним експертам в кожному з п’яти підрозділів.

Служба забезпечує інформаційний супровід всіх етапів законодавчої діяльності Конгресу.

На попередньому етапі конгресмени запитують в CRS ввідну інформацію і аналіз проблем і подій з метою кращого розуміння ситуації та визначення, чи є проблема такою, що потребує застосування законодавчого механізму. Відповідь Служби може бути дана у вигляді звіту і наукового пояснення технічно складних речей, або, наприклад, дайджесту газетних і журнальних публікацій, в яких дискутується питання, або порівняльного аналізу існуючих позицій, який може стати корисним для кращого розуміння проблеми.

CRS також надає інформацію стосовно американських та міжнародних експертів, з якими члени Конгресу та їх співробітники можуть проконсультуватися з питань, що їх цікавлять, а також – стосовно програм, під час яких конгресмени можуть зустрітися з експертами для обговорення проблемних питань.

Якщо конгресмен вирішує подати законопроект, аналітики CRS можуть надати йому допомогу в роз'ясненні цілей законопроекту, виділяючи проблеми, які можуть виникнути, визначаючи альтернативні шляхи для їх вирішення, оцінюючи можливі переваги і недоліки кожної альтернативи, розвиваючи інформацію і аргументи, щоб підтримувати законопроект, і передбачаючи можливу критику законопроекту і відповіді на неї.

Хоча співробітники CRS не пишуть законопроекти, резолюції та поправки особисто, їх, тим не менше, залучають до участі в законотворчому процесі, оскільки вони фактично перекладають політичні рішення конгресменів формальною законодавчою мовою.

Допомога з боку CRS може бути затребувана і у випадку необхідності проведення оцінювання і порівняння різних законодавчих ініціатив, у тому числі конкуруючих законопроектів, поданих конгресменами, посадовими особами виконавчої гілки влади, приватними громадянами та організаціями.

Надалі CRS забезпечує інформаційний супровід роботи комітетів над законопроектом, надаючи додаткову інформацію для забезпечення кращого розуміння можливих наслідків його реалізації.

Аналітики CRS можуть співпрацювати з конгресменами у питанні внесення поправок до вже ухвалених законів.

Експерти Служби також задіяні під час проведення у конгресі слухань по законопроекту. Вони надають додаткову інформацію з питання, що розглядається, узагальнюють критичні зауваження, звертають увагу на проблемні аспекти, які члени Конгресу можуть обговорити під час слухань.

На етапі ухвалення рішень підкомітетами або комітетами Конгресу співробітники CRS готують звіт, що аргументовано пояснює позицію конгресменів, окреслює можливі наслідки впровадження законопроекту, зокрема його вартість, що дає змогу визначитись стосовно законопроекту іншим членам Конгресу.

CRS також може роз’яснювати законодавчі процедури, допомагаючи конгресменам та їх співробітникам в розумінні їх дії з метою просування власних законодавчих цілей.

Насамкінець, аналітики Служби надають допомогу в усуненні розбіжностей, що виникли при проходженні законопроекту в різних палатах.

Експерти СRS працюють виключно і безпосередньо на Конгрес, забезпечуючи інформаційний супровід діяльності комітетів та членів обох палат Сенату, незалежно від їх партійної приналежності. Суттєве місце в обслуговуванні займає надання бібліографічних довідок і документів, доступу до різних масивів інформації. На web-сторінці Служби (http://www.loc.gov/crsinfo) з гордістю повідомляється про здатність забезпечувати конгресменам доступ до найкращих думок нації (the nation’s best thinking) протягом 24 годин 7 днів на тиждень.

Найбільш затребуваним на сьогодні напрямом діяльності СRS є інформаційна підтримка законодавчого процесу, яка здійснюється у формі підготовки аналітичних матеріалів (звітів по дослідженнях, довідок), рефератів, перекладів, брифінгів, відео презентацій, індивідуальних консультацій конгресменам та їх співробітникам.

Інформаційно-аналітичні звіти CRS містять визначення проблеми, її фон та стратегічні дослідження, огляд минулого і очікуваного законодавства, бібліографію слухань, звіти Конгресу, хронологію подій та довідкові джерела. Це можуть бути короткі огляди близько 7 сторінок, або ґрунтовні дослідження. Звіти можуть подаватись у вигляді політичного аналізу, економічних або юридичних досліджень, статистичних оглядів. Метою підготовки таких матеріалів є чітке визначення місця проблеми в законодавчому контексті. Щорічно готується більше 700 таких звітів, причому кожен з них містить точну, об’єктивну та оперативну інформацію по проблемі. Показово, що у переліку «10 найбільш затребуваних урядових документів», складених Центром розвитку демократії та технологій (Center for Democracy and Technology), звіти CRS посіли перше місце.

Відповідно до звіту СRS за 2009 рік, в умовах світової фінансової кризи Служба здійснювала аналіз ефективності методів економічного стимулювання і надавала допомогу конгресменам та їх співробітникам у процесі формулювання, обговорення та виконання Акту Американського Відновлення та Реінвестування 2009 року (American Recovery and Reinvestment Act of 2009). Оскільки Конгрес обговорював заходи щодо зміцнення фінансової системи, CRS у допомогу реформуванню фінансового сектору проводила аналіз основних елементів споживчого кредитування та пов’язаних з цим юридичних питань.

У сфері зовнішньої політики аналітики Служби здійснювали аналіз американських військових операцій в Афганістані, ситуації в Іраку, забезпечували інформаційний супровід дебатів стосовно виборчої динаміки Ірану, ядерних амбіцій цієї держави та санкцій щодо неї та ін.

Визнанням ефективності діяльності Служби стало нагородження 264 її співробітників 363 спеціальними преміями.

Звіти Служби формально не засекречені, однак їх не належить вільно поширювати. Вони призначені лише для конгресменів та зацікавлених державних структур, тобто для службового користування Крім цього, на ці матеріали не поширюється дія закону про свободу доступу до інформації, який дозволяє громадянам запитувати у держструктур інформацію з питання, що цікавить. Лише незначна частина звітів стає доступною громадськості через спеціалізоване видання за відповідної позиції замовників.

Понад інформаційну підтримку законодавчого процесу Служба проводить програми і семінари для членів Конгресу та їх співробітників. Найуспішнішим з них у 2009 р. став семінар «Законодавчі Проблеми і Процедури: CRS Семінар для нових учасників (Legislative Issues and Procedures: The CRS Seminar for New Members) (січень 2009 р.).

Члени Конгресу та їх співробітники мають можливість звертатись до web-сторінок CRS (www.crs.gov) і Законодавчої Інформаційної Служби CRS (Legislative Information Service – LIS) (www.congress.gov). Зазначені сайти є найбільш універсальними та інтегрованими джерелами інформації стосовно законодавчого процесу США. Вони надають всю необхідну інформацію стосовно різних аспектів урядування, інформацію законодавчого характеру, включно з поточним законодавством, попередніми законами, біографічними даними конгресменів тощо.

Web-вузол CRS забезпечує 24-годинний доступ до матеріалів CRS по поточних законодавчих проблемах, електронних збірок звітів Служби, інформації відносно законодавчого і бюджетного процесів, довідника процедур та діяльності Конгресу, аудіо і відео записів та DVD програм, надає можливість онлайн реєстрації на семінари CRS та надає інформацію про інші послуги. Web-сайт також містить посилання на корисні для діячів Конгресу інформаційні ресурси.

Web-сайт LIS дає змогу відслідковувати законодавчий процес і зміни законодавства, він містить короткий звіт по законопроекту, повний текст законодавства і публічних прав, повний текст повідомлень комітету, слухань та ін.

Жоден з цих web-вузлів не доступний для громадськості.

Для забезпечення необхідного інформаційного супроводу діяльності Конгресу Служба використовує також і продукцію мультимедіа – відеозаписи на DVD-дисках та аудіо записи на CD-дисках. Семінари, що проводяться CRS, у запису конгресмени можуть переглянути також з web-сторінки служби. Крім того, CRS забезпечує кожного дня, крім вихідних, дві години телевізійного віщання закритої системи Конгресу.

Аналіз напрямів діяльності CRS дає підстави для висновку про її універсальний характер. Це стосується збалансованого суміщення здійснення реферативної та аналітичної функцій, широкого тематичного кола проблем, з яких готуються інформаційно-аналітичні матеріали, різноманітних форм інформаційно-аналітичних послуг (стислі огляди, розгорнуті звіти, консультування, проведення семінарів тощо).

Значення Служби у процесі інформаційного супроводу діяльності Конгресу складно переоцінити. Адже члени Конгресу та їх співробітники потребують перевіреної та представленої у зручній для опрацювання формі різноманітної інформації з різних джерел. В таких умовах CRS відіграє роль інформаційного навігатора і диспетчера та дослідницького брокера. Перебуваючи на перехресті різних інформаційних потоків, Служба оперує величезними масивами даних, обробляючи їх та надаючи конгресменам у вигляді порівняно невеликих інформаційно-аналітичних матеріалів, в яких окреслюються суть проблеми, її фон, шляхи і перспективи вирішення, що забезпечує необхідне інформаційне підґрунтя для прийняття рішень.

При цьому CRS не претендує на монополію на експертному ринку Вашингтону, але мобілізуючи науковий та інтелектуальний потенціал своїх співробітників, забезпечує собі провідну ролі інформаційному супроводі діяльності Конгресу. Опрацьовуючи матеріали інших аналітичних центрів, надаючи інформації, що міститься в цих матеріалах, законодавчого сенсу, Служба наближує її до законодавчого процесу, займаючи, таким чином, власну унікальну нішу в інформаційно-комунікативній взаємодії.

Така функція CRS відповідає природі самого Конгресу, законодавча діяльність якого покликана гнучко реагувати на тенденції суспільного розвитку.

Інші підрозділи Бібліотеки, незважаючи на пріоритетність обслуговування Конгресу, надають інформаційно-аналітичні послуги також і громадськості.

Що стосується Бібліотеки Права Конгресу (Law Library of Congress) (http://www.loc.gov/law), її заснування відбулося в 1832 р. з метою забезпечення доступу до перевірених юридичних матеріалів. З часом Бібліотека Права розвинулась у найбільшу в світі структуру такого спрямування. Зібрання Бібліотеки та широкі і всебічні експертні висновки її співробітників використовуються для забезпечення щоденного інформаційного супроводу процесу американської демократії.

Бібліотека Права забезпечує Конгрес всебічними дослідженнями зарубіжного, порівняльного, міжнародного та американського права, а також надає інші юридичні довідкові послуги. На сьогодні можна виокремити три головні напрями діяльності Бібліотеки:

- обслуговування колекції;

- дослідження зарубіжного права;

- суспільні послуги.

Дослідження зарубіжного права в рамках Бібліотеки здійснюються юристами – експертами зарубіжного права (Foreign Law Specialists), компетентними, зокрема, в питаннях права Аргентини, Австралії, Бразилії, Канади, Китаю, Європейського союзу, Франції, Німеччини, Греції, Індії, Ірану, Ізраїлю, Японії, Лівану, Мексики, Нікарагуа, Росії та Великобританії. Дослідження інших питань потребує додаткового залучення фахівців за спеціальними контрактами. Дослідження проводяться з використанням ресурсів колекцій Бібліотеки з зарубіжного, порівняльного та міжнародного права, а кінцеві продукти в електронній формі розміщується на web-сайті Бібліотеки Права. На сьогодні на сайті представлені: Поточні юридичні теми (Current Legal Topics), Зарубіжний юридичний монітор (Global Legal Monitor), Зарубіжне та міжнародне право (Foreign and International Law).

Про ефективність діяльності Бібліотеки Конгресу США у сфері політичної комунікації опосередковано свідчить той факт, що саме її досвід функціонування був врахований під час заснування у 1948 р. на базі Імперської бібліотеки Японії в Уено Національної парламентської бібліотеки Японії (National Diet Library – NDL) (http://www.ndl.go.jp). На базі положень, напрацьованих американською комісією, 9 лютого 1948 року був прийнятий закон про Національну парламентську бібліотеку Японії. На посаду директорів стали призначатися генеральні секретарі Палат представників і радників Парламенту Японії.

Наслідуючи приклад Бібліотеки Конгресу, Національна парламентська бібліотека Японії розпочала довідкову та інформаційну діяльність, дотримуючись принципу пріоритетності: члени парламенту, урядові установи і організації, інші організації, бібліотеки, наукові співробітники. Основні функції NDL:

1. Розвиток інформаційних ресурсів.

2. Надання допомоги парламенту у здійсненні законодавчої діяльності.

3. Забезпечення повного доступу до власних інформаційних ресурсів.

Функції Бібліотеки визначаються її завданнями, серед яких одним з основних є збирання книг та інших бібліотечних матеріалів для надання допомоги членам парламенту у виконанні їх обов’язків. З цією метою у структурі Бібліотеки було створено Бюро дослідницької та правової інформації (Research and Legislative Reference Bureau – RLRB), в якому працюють спеціалісти в галузях юриспруденції, політики й економіки.

Послуги для Національного парламенту, які надаються NDL, складаються із законодавчих досліджень та інформаційних послуг (дослідження та надання інформації стосовно національних політичних проблем) та бібліотечного обслуговування (надання доступу до бібліотечних матеріалів та послуги з їх копіювання). RLRB в основному відповідає за перші, останні здійснюються Бібліотекою в цілому.

Бюро виконує широкий спектр функцій, в тому числі аналіз та оцінку законопроектів та пропозицій; збирання, аналіз і огляди інформації законодавчого характеру та надання до неї доступу; послуги з оформлення текстів законів, що допомагає парламентарям у підготовці законодавства; забезпечення інформаційними матеріалами органи виконавчої та судової гілок влади і широкої громадськості.

RLRB відповідальна за допомогу парламенту і підтримується рештою відділів Бібліотеки. В останні роки кількість дослідницьких запитів, що задовольняються структурою, має чітку тенденцію до збільшення, що пов’язано з активізацією парламентських дебатів та розширенням сфери інтересів парламентарів. Кількість відповідей на запити членів парламенту, яка наближалась до 20.000 у 1995 р., досягла близько 45.000 за 2006 фінансовий рік. Це означає, що ефективність діяльності Бюро підвищилась більше ніж вдвічі за останні десять років (рис. 5.1).

RLRB також здійснює прогнозні дослідження національних політичних питань. Результати дослідження представляються парламенту, головним чином, через публікації та на web-сайті Бібліотеки.

Рис. 5.1. Динаміка зміни кількості досліджень на запити

Згідно з останніми статистичними даними, у виданнях, що випускаються RLRB, публікується в середньому 332 статті на рік загальною кількістю 3331 сторінок (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Схема діяльності Бюро дослідницької та правової інформації

Національної парламентської бібліотеки Японії

В тому, що стосується законодавчих досліджень та надання інформаційних послуг, у діяльності RLRB можна виокремити кілька основних тенденцій.

Переглядів: 821