Принципы формування фінансової політики в умовах нестабільності

Мета антикризової фінансової політики

розробка і першочергова реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію найбільш небезпечних шляхів в послідовності передкризових явищ, що призводять до кризи.

Перед організацією, прагнучою вийти з кризи, ставляться два послідовні завдання

· усунути причини кризи - розробити стратегію розвитку і недопущення повторення кризових явищ в майбутньому;

· усунути наслідки кризи - відновити платоспроможність та стабілізувати фінансове становище господарської структури.

Якщо криза організації обумовлена кризою національної економіки, тобто причини його лежать в макроекономічній області, то змін вимагають, передусім, зовнішні(екзогенні), незалежні від підприємства чинники на рівні держави. Це:

· недосконалість податкової системи;

· політична, економічна, фінансова нестабільність.

Для виявлення внутрішніх(ендогенних) залежних від підприємства чинників кризових явищ, антикризове управління повинне виконувати наступні комплекси завдань.

Залежно від фази кризи виділяють два види политики впливу підприємства на свій стан:

Політика захисних дій(захисна політика) і тактика, що відповідає їй, передбачає різке скорочення усіх видів витрат, закриття і розпродаж підрозділів, устаткування, скорочення певних частин ринкових сегментів і збуту продукції, розпродаж продукції за пониженими цінами.

Політика наступальних дій (наступальна політика) припускає тактику активних дій, тобто заходи по модернізації устаткування, впровадженню нових технологій - раціональне регулювання цін, пошук нових ринків збуту, реалізацію прогресивної стратегічної концепції.

До антикризових рекомендацій загального характеру можна віднести:

· скорочення витрат за рахунок ліквідації і продажу застарілих і зайвих виробничих потужностей, інших неліквідних активів,

· скорочення дебіторської заборгованості, продаж дебіторської заборгованості з дисконтуванням,

· здешевлення технологічних процесів, їх інтенсифікація, усунення браку і втрат від нераціонального використання робочого часу,

· скорочення управлінських витрат за рахунок раціоналізації організаційної і виробничих структур,

· освоєння виробництва високорентабельної продукції, підвищення конкурентоспроможності продукції на основі обліку ринкової кон'юнктури, підвищення її якості, зниження собівартості і ціни;

· поліпшення системи маркетингових заходів, диверсифікація, методи стратегічного планування.стратегічного планування.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТНК у своїй фінансовій діяльності використають всі інструменти, які обертаються на всіх сегментах світового фінансового ринку.	\|	ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.