Актуальність теми

Нині у цілому світі спостерігається тенденція до зближення медичного персоналу і хворої людини, розвитку партнерських відносин між лікарем та пацієнтом. Найбільше відповідає таким прагненням система сімейної медицини, в центрі якої знаходиться сімейний лікар та перший і надійний помічник — медична сестра.

Сьогодні розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини розглядається в Україні згідно з рекомендаціями ВООЗ та Концепцією реформування системи охорони здоров’я як стратегічний напрям і першочергове завдання.

Сімейний лікар, як це робиться у багатьох розвинутих країнах світу, має вести родину в цілому, що називається «від нуля і до кінця». Сімейний лікар має бути найкращим спеціалістом з хвороб, що виникають у членів родини, оскільки він добре знає своїх пацієнтів, постійно знаходиться у контакті з ними.

Він координує усі види медичної допомоги членам сім’ї і несе відповідальність за здоров’я кожного. Здійснення первинної медико-санітарної допомоги членам родини передбачає цілу низку заходів. Сюди відносять діагностику, лікування та профілактику поширених захворювань у дорослих і дітей, динамічне спостереження за здоров’ям пацієнтів, надання невідкладної допомоги, організацію консультацій спеціалістами у разі необхідності, консультації з проблеми планування сім’ї, етики, психології, гігієни, соціальних, сексуальних аспектів життя, проблем вигодовування, виховання, профорієнтації дітей.

Сімейну медицину як спеціальність особливо характеризує система професійних цінностей спеціалістів, які у ній працюють.

Це, перш за все, широкий погляд на клінічні проблеми пацієнта, медичне обслуговування в контексті сім'ї, індивідуальний підхід до здоров'я хворого та членів його сім'ї. Лікар загальної практики-сімейний лікар – повинен добре розуміти, як сім'я впливає на здоров'я пацієнта і як здоров'я пацієнта відображається на його сім'ї.

Співробітництво із сім'єю буде означати, що з боку медичних працівників з'явиться розуміння і поважливе відношення до емоційних переживань і наслідків, які обов'язково виникають при захворюванні одного із членів сім'ї.

2. Конкретні цілі:

· Знати принципи організації роботи сімейного лікаря за умови її здійснення на основі різних моделей.

· Знати правові основи діяльності сімейного лікаря.

· Знати принципи організації співпраці сімейного лікаря з парамедичною службою та соціальними працівниками.

· Знати функції сімейного лікаря.

· Вміти вести основну облікову документацію закладів ПМД.

· Трактувати завдання та етапи диспансеризації.

· Вміти виділити контингенти дорослого населення, що підлягають диспансерному спостереженню за медичними і соціальними показаннями.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація надання ПМД сільському населенню.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.