• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Комерціалізація прав на об'єкти інтелекту­альної власності

2.1 Мета і основні способи комерціалізації

Метою комерціалізації є отримання прибутку за ра­хунок використання об'єктів права інтелектуальної власно­сті у власному виробництві або продажу чи передачі прав на їх використання іншим юридичним чи фізичним особам.

Комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності - це взаємовигідні (комерційні) дії всіх учасників процесу пе­ретворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар.

Основними способами комерціалізації об'єктів пра­ва інтелектуальної власності є:

- використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві; внесення прав на об'єкти права інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства; передача (продаж) прав на об'єкти права інте­лектуальної власності.

Для практичного здійснення вказаних шляхів коме­рціалізації необхідно також знати, як розрахувати вартість прав на об'єкт інтелектуальної власності та як поставити їх на бухгалтерський облік підприємства.

2.2 Використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві.

Вважається, що комерціалізація через використан­ня об'єктів інтелектуальної власності у власному виробни­цтві є найбільш вигідною з точки зору прибутку. Адже весь прибуток від продажу інноваційного продукту, що отримано за допомогою об'єктів інтелектуальної власності, зали­шається у правовласника ОІВ.

Способи комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності:використання ОІВ у власному виробництві, передача прав на ОІВ, внесення прав на ОІВ до статутного капіталу підприємства.

Оскільки обсяг виробленої продукції може бути ве­ликим, то і прибуток, що надходитиме від її реалізації, мо­же у багато разів перевищувати вартість прав на ОІВ у ра­зі передачі прав на використання ОІВ або продажу прав власності на ОІВ,

Зрозуміло, що цей спосіб комерціалізації пов'язаний із значними стартовими витратами на доопрацювання ОІВ, розробленням технології виробництва тощо. Але у разі ус­піху продаж виробленої продукції компенсує ці витрати і, ^крім того, буде отриманий значний прибуток.

2.3 Внесення інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства

Статтею 13 Закону України "Про господарські това­риства" (1991) передбачена можливість використання не­матеріальних активів {у тому числі ОІВ) при формуванні статутних капіталів нових господарських товариств. Отже, інтелектуальну власність можна вносити до статутного ка­піталу замість майна, грошей та інших матеріальних цін­ностей, для чого необхідна лише добра воля всіх заснов­ників. Використання інтелектуальної власності в статутно­му капіталі дозволяє:

- сформувати значний за своїми розмірами ста­тутний капітал без відволікання коштів й забез­печити доступ до банківських кредитів і інвес­тицій, використовуючи інтелектуальну власність як об'єкт застави нарівні з іншими видами май­на;

- амортизувати інтелектуальну власність у стату­тному капіталі і замінити її реальними коштами, включаючи амортизаційні відрахування на собі­вартість продукції, тобто капіталізувати інтелек­туальну власність;

- авторам і підприємствам - власникам інтелек­туальної власності - стати засновниками (влас­никами) при організації дочірніх і самостійних фірм без відгалуження коштів.

Внесення прав на ОІВ до статутного капіталу за­мість "живих грошей" надає також:

- право на отримання частки прибутку (дивіден­дів);

- право на участь в управлінні підприємством че­рез загальні збори правління;

- право на отримання ліквідаційної квоти у разі лі­квідації підприємства тощо.

Переглядів: 1473