Семінарське заняття № 15: Українська революція і національні держави у 1918-1921 рр.

Навчальна мета заняття:сформувати цілісне уявлення щодо специфіки етапів державно-правового будівництва у 1918-1921 рр.

Час проведення –2 год.

Навчальні питання:

1.Українська Держава гетьмана П. Скоропадського.

2. Українська Народна Республіка за часів Директорії.

Ключові слова:«Українська Народна Республіка», «гетьманат», «державна варта», «Директорія», «повітові та губернські комісари».

Методичні вказівки:

Готуючись до відповіді на перше питання, курсантам необхідно з’ясувати причини та передумови приходу до влади гетьмана П. Скоропадського. У цьому контексті доцільно подискутувати щодо наявності підстав для кваліфікації обставин проголошення гетьманату як перевороту. Особливу увагу необхідно приділити формально-правовому аналізу положень «Грамоти до всього українського народу» від 29 квітня 1918 р. та Закону «Про тимчасовий державний устрій України» від 29 квітня 1918 р., що дає можливість визначити форму державного правління. Характеризуючи систему органів державної влади, слід охарактеризувати їх структуру, повноваження і ступінь розмежування компетенції. Доцільно порівняти підходи Української гетьманської держави та Української Народної Республіки часів Центральної Ради щодо організації системи судочинства, зовнішньополітичної діяльності та військового будівництва. Показовою для ілюстрації специфіки державного будівництва за часів гетьманату є втілювана П. Скоропадським ідея територіально-державного патріотизму.

Висвітлюючи друге питання, курсанти повинні охарактеризувати обставини краху Української гетьманської держави. Аналізуючи діяльність Директорії на початковій стадії розбудови «другої» Української Народної Республіки, слід звернути увагу на співзвучність проголошених нею положень з ідеями Великої французької буржуазної революції, відсутність цілісної програми перетворень і стихійний характер розподілу обов’язків між членами Директорії. Особливе значення для розуміння правової природи Директорії має аналіз положень Декларації від 26 грудня 1918 р., де, зокрема, було закріплено «трудовий» принцип управління державою. Оскільки специфіка Директорії наглядно виявилася у скликанні Конгресу трудового народу, то варто здійснити компаративний аналіз засад його діяльності з традиціями організації діяльності Центральної Ради, яка свого часу також претендувала на статус парламенту (або ж передпарламенту). Особливою подією для розуміння еволюції Української Народної Республіки часів Директорії стала ухвала Радою народних міністрів УНР Декларації від 12 серпня 1919 р., що символізувала прагнення до втілення європейської моделі державного будівництва. Зважаючи на це, варто зосередитися на виявленні специфіки організації державної влади та територіального устрою упродовж серпня 1919 р. – листопада 1920 р. Аналізуючи законодавство часів Директорії, необхідно з’ясувати, яким чином усувалися колізії з попередніми та паралельними системами законодавства, а також виявити наявність підстав для кваліфікації законодавства «другої» УНР як «законодавства перехідного періоду».

Питання цільових виступів:

1. Формування та особливості функціонування місцевих органів влади Української Держави П.Скоропадського.

2. Особливості формування та специфіка діяльності урядів Української Держави (травень-грудень 1918р.).

3. Основні риси права УНР доби Директорії.

Теми рефератів:

1. Правовий статус гетьмана в Українській Державі.

2. Охоронно-репресивні органи УСРР у 1917-1920 рр.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття № 14: Відродження національної державності. Українська Народна Республіка доби Центральної Ради	\|	Семінарське заняття № 16: Західноукраїнська Народна Республіка.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.