Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Схеми автоматизації функціональні

Функціональні схеми є технічним документом, що показує технологічні процеси виробництва і визначає структуру та рівень автоматизації даного технологічного процесу (оснащення його приладами і засобами автоматизації, організація пунктів контролю, захисту і управління, оснащення засобами збирання, обробки і передачі інформації тощо).

На функціональній схемі за допомогою умовних позначень повинні бути показані:

- спрощені зображення технологічного обладнання, трубопроводів, арматури;

- засоби автоматизації (первинні і вторинні, вимірювальні і регулюючі прилади, регулюючі виконавчі механізми, і запірні органи з приводами, апаратура управління і сигналізації, та взаємозв’язки між ними).

При розробці функціональних схем автоматизації технологічне обладнання і трубопроводи об’єкта автоматизації на цих схемах зображують спрощено в порівнянні з технологічними кресленнями, але в такому вигляді, що дозволяє показати функціональний зв’язок та взаємодію технологічного обладнання з приладами і засобами автоматизації.

Технологічні комунікації і трубопроводи газу та рідини зображуються згідно ДСТУ Б А.2.4-1:2009 СПДС.

Апаратура та пристрої допоміжного призначення (фільтри і редуктори повітря, джерела живлення, реле, вимикачі в колах живлення тощо) на функціональній схемі не зображуються. Зображення магнітних пускачів допускається.

Прилади і засоби автоматизації на функціональних схемах автоматизації показуються умовними зображеннями по ДСТУ Б А.2.4-16:2008 СПДС.

Складові, особливо складні пристрої (релейні блоки, керуючі пристрої, обчислювальні машини тощо) рекомендується зображувати у виді прямокутників.

Засоби автоматизації, що встановлюються за місцем (чутливі елементи, виконавчі механізми), показують безпосередньо на зображеннях технологічних комунікацій або обладнанні відповідно до їх розташування.

Елементи керування і сигналізації, що працюють в одній електричній схемі, з'єднуються горизонтальною лінією.

Взаємозв'язок елементів засобів автоматики, що зображені на технологічному обладнанні і комунікаціях, з приладами, що показані в прямокутниках, виконується однолінійними лініями зв'язку (незалежно від фактичної кількості труб і електропроводок, що здійснюють цей зв'язок). Перетинання умовних позначень засобів автоматизації лініями зв'язку або виносними лініями не дозволяється.

Прилади для однакових вимірів дозволяється показувати одним умовним позначенням і під позиційним позначенням приладу вказувати їх кількість. У цьому випадку лінії зв'язку, що відходять від кожного відбірного пристрою або засобу первинної інформації, поєднують і підводять до приладу однією лінією. Дозволяється також об'єднання ліній зв'язку, що йдуть від декількох відбірних пристроїв або засобів первинної інформації, що працюють через перемикач з одним приладом.

На функціональних схемах повинні вказуватися граничні робочі (максимальні і мінімальні) значення вимірюваних величин або величин, що регулюються.

Граничні значення вказуються:

- для елементів засобів автоматизації, що вбудовуються в комунікації та обладнання (термометри, витратоміри постійного перепаду, регулятори прямої дії тощо) і не мають зв'язків з іншими елементами, - під їх позиційними позначеннями або поблизу них;

- на лініях зв'язку відбірних пристроїв з елементами засобів автоматизації, зображеними в прямокутниках, - на ділянках перед прямокутниками.

Значення вимірюваних і регульованих величин повинні проставлятися в одиницях СІ.

При виконанні функціональних схем з великою кількістю технологічного обладнання, оснащеного засобами автоматизації, для запобігання великої кількості зламів і перетинань ліній зв'язку рекомендується робити обрив цих ліній з маркуванням їх кінців цифровими індексами.

При підведенні ліній зв'язку до умовних зображень приладів і засобів автоматики вхід повинний бути зверху, а вихід - знизу.

Всім приладам і засобам автоматизації, зображеним на функціональній схемі, привласнюються позиційні позначення (позиції), що зберігаються у всіх наступних кресленнях і специфікаціях. Позиційні позначення не привласнюються відбірним пристроям, бобишкам і іншим монтажним пристроям.

Позиційне позначення повинне складатися з порядкового номера комплекту (тобто контуру контролю або регулювання) і літерних індексів його елементів. Наприклад, 1а, 1б,...5в тощо.

Номера комплектів зображуються арабськими цифрами, а літерні індекси їх елементів - прописними літерами українського алфавіту. Електроапаратурі (керування електродвигунами виконавчих механізмів, сигналізації і т.п.), що входить до комплекту, рекомендується привласнювати позиційне позначення, прийняте у відповідних електричних схемах. Наприклад КМ1, КМ2, КМ3 КМ4 тощо.

Літерні індекси (у порядку алфавіту) привласнюються елементам кожного комплекту у визначеній послідовності: від вимірювального перетворювача - до регулятора і далі до виконавчого механізму.

При великій кількості елементів дозволяється після літерних індексів проставляти через тире порядкові номери, наприклад 1а-1, 1а-2 і т.д.

Товщину ліній на кресленні функціональної схеми рекомендується виконувати за ДСТУ Б А.2.4-22:2008 СПДС. у міліметрах:

- контурні лінії технологічних апаратів – 0.6 – 1.5;

- комунікації трубопроводів - 0.6 – 1.5;

- умовні графічні позначення приладів і засобів автоматизації - 0.5 – 0.6;

- прямокутники, що зображують щити, пульти - 0.2 – 0.3;

- горизонтальна розмежувальна риска усередині зображень приладів і лінії зв'язку - 0.2 - 0.3;

- лінії винесень - 0.2 – 0.3.

Позиційні позначення комплектів приладу і засобів автоматизації виконуються цифрами висотою 3.5 мм, а літерні індекси їх елементів - висотою 2.5 мм. Позиційні позначення проставляються усередині кожного елемента комплекту.

На кожному аркуші креслення функціональної схеми повинен виконуватися основний напис за формою, зазначеною раніше.

Таблицю рекомендується розташовувати над основним написом креслення (по її ширині) і заповнювати зверху донизу. Спочатку в таблицю варто заносити умовні позначення трубопроводів.

Над таблицею розшифровки умовних позначень (або над основним написом) або в іншому вільному місці пишеться пояснювальний текст. Заголовок (наприклад, "Примітка") до тексту не дається. Пояснювальний текст рекомендується розташовувати компактно, з порядковою нумерацією.

Скорочення слів у написах на кресленнях функціональних схем забороняється.

Вигляд щитових конструкцій пункту управління та його план

Вихідними матеріалами для проектування креслень загальних видів щитів і пультів є функціональні схеми автоматизації, принципові електричні і пневматичні схеми автоматичного регулювання, керування і сигналізації.

Креслення загального виду щитових конструкцій виконується на аркуші формату А1.

Креслення загального виду щитових конструкцій повинно включати:

перелік складових частин;

вид щита попереду (масштаб 1:10);

фрагменти виду щита (при необхідності.);

вид на внутрішні площини (розгорнуто);

технічні вимоги;

фрагменти виду на внутрішні площини щита (при необхідності);

таблицю написів;

план пункту управління.

Вид щита попереду

На виді попереду одиничного щита показують прилади і засоби автоматизації, елементи пневмосхем, вироби для нанесення написів про призначення приладу. На виді щита попереду одиничного щита проставляють габаритні розміри, що координують установку на них усіх приладів та засобів автоматизації.

Розміри проставляють від наступних базових ліній:

1) Розміри по вертикалі проставляють від нижнього краю фасадної панелі щита (від декоративної панелі);

2) По горизонталі: від вертикальної вісі симетрії фасадної панелі.

На виді попереду одиничного щита для приладів, апаратури вказуються над полицею лінії - винесення позиції за переліком складових частин, під полицею - позначення установочного креслення.

Вид на внутрішні площини щита

Внутрішні площини щита умовно зображують розгорнутими в площині креслення. Над зображенням розміщають заголовок "Вид на внутрішні площини (розгорнуто)".

На внутрішніх площинах щитів показують:

1) встановлені на них прилади, електроапаратуру і пневмоапаратуру;

2) вироби для монтажу електропроводок, блоки затискачів, рейки із збірними затискачами, колодки маркувальні, упори тощо;

3) вироби для монтажу трубних проводок: трубопровідна апаратура (крани, вентилі), зборки перебіркових з'єднувачів;

4) елементи для кріплення щитової апаратури (рейки, скоби, кутники тощо);

5) дециметрові шкали стійок щитів, що наносяться на стійки умовно і служать для координації встановленої усередині апаратури по вертикалі.

При встановленні всередині щитів апаратури, що вимагає збільшеного зображення (діоди, затискачі збірні ЗН-П, ЗН-2,5, перемички П, щитки живлення тощо), варто виконувати виносні фрагменти на поле креслення на внутрішній площині або на наступних аркушах.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Графічна частина | Приклад 1.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.