Поняття і види ухвал суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.208 ЦПК питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених ЦПК, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. За формою прийняття та ухвалення ухвали поділяються на ті, що постанавляються у формі окремого документу, і ті, що постанавляються на місці без оформлення як окремий документ. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання. Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 24 ЦПК України заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення. Відповідно до ст.210 ЦПК ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: - часу і місця її постановлення; - прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); - прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; - імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; - предмета позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; 3)мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: - висновку суду; - строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, визначені п.п. 3, 4 ч.1 ст.210 ЦПК. Ухвали, прийняті за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду та заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, мають відповідати ст. 389-6 ЦПК України та ст.389-11 ЦПК України. За змістом ухвали поділяються на підготовчі, зупиняючі, заключні, відновлюючі та окремі ухвали. Підготовчі ухвали спрямовані на встановлення необхідних умов для найбільш швидкого ухвалення законного та обґрунтованого рішення (про забезпечення позову, про забезпечення доказів тощо). Зупиняючі ухвали перешкоджають відкриттю справи або припиняють її подальший рух всупереч волевиявленню осіб, які звернулися за судовим захистом, без вирішення судом питань по суті. Постанавляються за відсутності умов та передумов реалізації права на судовий захист (ухвали про відмову в прийнятті заяви, про зупинення провадження у справі, про залишення заяви без розгляду).Заключні ухвали приймаються у разі укладення мирової угоди чи відмови особи, яка звернулася до суду, від своєї вимоги. У таких випадках є волевиявлення особи, яка зверталася за судовим захистом. Відновлюючі ухвали спрямовані на усунення недоліків судового рішення або підвищення ефективності його виконання. Вони постановляються після прийняття рішення (ухвала про роз’яснення рішення, ухвала про усунення описок і арифметичних помилок).Такі ухвали також приймаються за результатами розгляду скарги на рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи (ст. 387 ЦПК України).Відповідно до ст.211 ЦПК суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу. Отже, окремі ухвали постанавляються у разі виявлення під час судового розгляду порушення законності з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли таким порушенням. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому ЦПК. Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, (ухвала про забезпечення позову, про забезпечення доказів) така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження" (ст.19).

Для певних ухвал відсутня така ознака, як незмінюваність, оскільки суд може повернутися до вторинного вирішення процесуального питання, що становить предмет постановленої ухвали.

Наприклад, відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.154 ЦПК України суд, який розглядає справу, може скасувати заходи забезпечення позову.

Підготовчі ухвали не мають винятковості, а заключні – таку властивість мають.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Негайне виконання рішення суду.	\|	ТЕМА 22. Відновлення втраченого судового провадження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.