Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Підстави для скасування рішення суду.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, є неправильне визначення предмета доказування чи не з’ясування обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, або інших фактичних даних (сплив позовної давності тощо), неправильну кваліфікацію правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин тощо.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, має місце у випадках зазначення у судовому рішенні певних обставин (фактів), які не підтверджені доказами, їх недостатність, недостовірність та (або) суперечливість, відсутність мотивів прийняття чи неприйняття доказів тощо.

Невідповідність висновків суду обставинам справи вважається у тому разі, якщо останні встановлені судом повно та правильно, проте висновки з установлених обставин зроблено неправильно.

Порушення або неправильне застосування матеріального права має місце у разі застосування закону, який не поширюється на ці правовідносини або не застосуванні закону, який підлягав застосуванню, унаслідок неправильної юридичної кваліфікації правовідносин або неправильного тлумачення закону[94]. Неправильне застосування норм матеріального права можливе і внаслідок неправильного визначення дії закону у часі, застосування загальної норми замість спеціальної.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, якщо таке порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, порушення вимог ст. 59 ЦПК України щодо допустимості засобів доказування, необґрунтована відмова суду в задоволенні клопотання осіб, які беруть участь у справі, у дослідженні доказів (ст. 60 ЦПК України), порушення вимог ст. 215 ЦПК України щодо змісту рішення суду тощо.

Якщо судом ухвалено рішення з питань, щодо яких вимоги не заявлялися, суд апеляційної інстанції скасовує рішення в цій частині[95].

Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1, ч.4 ст.10 ЦПК України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлені вимоги, задовольнити вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених у законі.

Наприклад, суд має право за власною ініціативою стягнути аліменти на дитину одночасно з позбавленням батьківських прав (ч.2 ст.166 СК України), застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину (ст.216 ЦК України). У випадках, коли закон не надає суду таке право, вихід за межі позовних вимог є підставою для скасування рішення у такій частині.

У разі скасування рішення суду у зв’язку з порушенням норм процесуального права (ч.3 ст. 309 ЦПК) апеляційний суд повинен зазначити причинний зв’язок між порушенням норми процесуального права та прийняттям неправильного рішення.

Окремі порушення процесуального права, що тягнуть скасування рішення, були передбачені у п.4 ст. 309 ЦПК України. Ця норма була доповнена Законом України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням випадків, які раніше були підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд (зазначеним законом таке повноваження апеляційного суду щодо рішень було скасоване). Викладені у п.4 ст. 309 ЦПК України підстави були доповнені такими: розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Ці порушення належать до порушень норм процесуального права, тому неможна визнати вдалим поєднується їх із першою частиною п.4 ст. 309 ЦПК України зв’язкою «а також».

Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до ст.208 ЦПК України судові рішення суду першої інстанції викладаються у двох формах: ухвала і рішення. Такої форми як постанова не передбачено, хоча у п.4 ст. 309 ЦПК України закріплена така підстава як «ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу».

Незаконність складу суду може бути пов’язана з одноособовим розглядом справи у окремому провадженні, для якої передбачена участь двох народних засідателів (наприклад, визнання особи недієздатної, безвісно відсутньою), розглядом справи суддею, строк повноважень якого закінчився, порушенням норми ст.21 ЦПК України щодо неприпустимості повторної участі судді у розгляді справи.

Порушення правил про таємницю нарадчої кімнати є порушенням норм процесуального права і може бути підставою для скасування рішення суду, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, зокрема в разі доведення факту спілкування судді поза межами нарадчої кімнати з учасником процесу чи іншими особами з приводу справи, що розглядається (п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»)[96]. Порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення, є невідповідність резолютивної частини проголошеного рішення резолютивній частині повного тексту рішення[97]. Порушення строків розгляду цивільних справи судом першої інстанції не є підставою для скасування рішення.

Підставою для скасування судового наказу відповідно до ст.309-1 ЦПК Україні є відсутність між сторонами спірних матеріальних правовідносин. Хоча встановлення апеляційним судом відсутності спірних матеріальних позбавляє сенсу норму про обов’язок суду у разі скасування судового наказу роз’яснити стягувану право на звернення з позовом. Вбачається, що підставою для скасування судового наказу має бути наявність спору про право.

Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205 і 207 ЦПК України. Наприклад, апеляційний суд має скасувати рішення та закрити провадження у справі, якщо справа не належить до цивільної юрисдикції.Рішення суду першої інстанції підлягає скасування у разі укладення сторонами мирової угоди, визнаної апеляційним судом, а також відмови позивача від позову, якщо вона прийнята судом (ст.306 ЦПК України). У цьому разі апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (п.п. 3, 4 ст.205 ЦПК України). Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

 




Переглядів: 1520

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Повноваження суду апеляційної інстанції. | Тема 25. Касаційне провадження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.