Відкриття касаційного провадження у справі

Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ст. 326 ЦПК, суддя-доповідач протягом 3-денного строку вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

У разі якщо касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 326 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст.121 ЦПК України, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 325 ЦПК, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом 30 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження. Незалежно від поважності причини пропуску строку касаційного оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу 1 року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо:

1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства;

2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;

3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу;

4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу;

5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням системного аналізу п. 5 ч.4 ст. 328, ч.2 ст. 324 ЦПК України касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

У юридичній літературі піддається критиці право суду касаційної інстанції відхилити скаргу на стадії попереднього розгляду справи без виклику сторін[100]. На думку Д.Д.Луспеника, така процесуальна діяльність суду касаційної інстанції (етап відкриття касаційного провадження та етап попереднього розгляду справи), є своєрідним фільтром для справ, які вимагають проведення судового розгляду, враховуючи при цьому і їх значимість для розвитку права та однорідності судової практики, що існує у більшості провідних держав, оскільки суди третьої інстанції перевіряють судові рішення, які набули законної сили лише з правового боку і не повинні підміняти собою (дублювати) суди нижчої інстанції, які перевіряють фактичні обставини справи. Більшість касаційних скарг за своїм змістом не відповідають вимогам закону: в них слід наводити лише доводи порушення судами норм матеріального і процесуального права (законності), а наводяться, по суті, доводи фактичного боку справи – невиклик свідків, непризначення експертизи, неналежне дослідження доказів тощо, – перевірка чого не належить до компетенції суду касаційної інстанції, більшість судових рішень, які додаються до касаційної скарги, недостатньо мотивовані, суд касаційної інстанції вимушений приймати скаргу, відкривати касаційне провадження, щоб була законна можливість витребувати справу і перевірити доводи скарги на предмет допустимості її розгляду у судовому засіданні[101].

Верховна Рада України прийняла постанову від 19 травня 2011 р. № 3421-VI «Про прийняття за основу проекту Закону «Про внесення змін до статті 328 ЦПК щодо забезпечення права на касаційне оскарження», відповідно до якої пропонувалось виключити п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК. Крім того, на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, яке відбулося 16 травня 2012 р., було розглянуто проект Закону України «Про внесення змін до ст. 328 ЦПК України щодо підстав відмови у відкритті касаційного провадження» (реєстраційний № 10287 від 29 березня 2012 р.). ВССУ звернувся з листом до Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, в якому обґрунтував необхідність збереження в сьогоднішніх умовах норми, що дозволяє судді-доповідачу відмовляти у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки витребування десятків тисяч цивільних справ значно б ускладнило роботу судової палати у цивільних справах ВССУ. Комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України відхилити згадані законопроекти[102].

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.

Неправильне застосування норм матеріального права означає, що застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню, або суд неправильно витлумачив закон. Порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження у справі, незалежно від того чи призвели такі порушення до неправильного вирішення справи, оскільки така оцінка порушення норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції при розгляді справи та ухваленні судового рішення (п. 12 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку»).

При відкритті касаційного провадження суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання судового рішення, яке оскаржується, до закінчення касаційного провадження, але лише за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу (ч.1 ст. 328 ЦПК) України. Норми ЦПК України не забороняють вирішити питання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення й на подальших етапах касаційного провадження. При цьому право на зупинення виконання судового рішення не надає суду касаційної інстанції права застосовувати заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст.331 ЦПК після отримання справи суддя-доповідач протягом 10 днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на рішення, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 324 ЦПК, має бути розглянута протягом 1 місяця, а на ухвали, передбачені п. 2 ч.1 ст. 324 ЦПК, - протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок розгляду цивільних справ судом касаційної інстанції.	\|	Попередній розгляд справи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.