Потік магнітного поля. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Явище самоіндукції.

Магнітний потік — потік вектора магнітної індукції.

Магнітний потік позначається зазвичай грецькою літерою Φ, вимірюється у системі СІ у веберах. Магнітний потік через нескінченно маленьку площадку dS визначається:

dΦ = BdScosθ,

де B — значення індукції магнітного поля, θ — кут між напрямком поля й нормаллю до поверхні.

Електромагнітна індукція — виникнення електрорушійної сили у провіднику, що перебуває у змінному магнітному полі.

Фарадей становив кількісний закон електромагнітної індукції, описавши його рівнянням:

де

— електрорушійна сила (ЕРС), яка виникає в котушці, що перебуває у змінному магнтіному полі, у вольтах

N — кількість витків у котушці

Φ — магнітний потік у веберах

Якщо в провіднику виникає електрорушійна сила, то відповідно, індукований в ньому струм буде визначатися за законом Ома формулою

де R - опір провідника. Такий струм називається індукційним струмом.

Самоіндукція — явище виникнення електрорушійної сили в провіднику при зміні електричного струму в ньому. Знак електрорушійної сили завжди такий, що вона протидіє зміні сили струму. Самоіндукція призводить до скінченного часу наростання сили струму при вмиканні джерела живлення і спадання струму при розмиканні електричного кола.

Величина електрорушійної сили самоіндукції визначається за формулою

де — е.р.с., I — сила струму, L — індуктивність.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.	\|	Принцип дії електричного генератора змінного струму.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.