Теоретична частина

Теплопередачею називається процес перенесення теплоти від більш нагрітого ("гарячого") теплоносія до менш нагрітого ("холодного") теплоносія через роздільну стінку.

Теплопередача являє собою складний теплообмін, який складається із ланцюжка окремих його видів. Від гарячого теплоносія до стінки перенесення теплоти здійснюється конвективним теплообміном. Усередині стінки теплота переноситься теплопровідністю. Від стінки до холодного теплоносія теплота переноситься конвективним теплообміном.

Теплообмін може здійснюватися різними способами: теплопровідністю, конвекцією, тепловим випромінюванням.

Теплопровідність – передача тепла від більш нагрітої до менш нагрітої частини тіла внаслідок теплового руху частинок тіла. При цьому відбувається передача енергії, а переносу речовини немає.

Конвекція – вид теплообміну, процес переносу тепла внаслідок руху та переміщенням речовин потоками газу або рідини.

Теплове випромінювання – це процес розповсюдження тепла у вигляді електромагнітних хвиль (інфрачервоне випромінювання). У процесі випромінювання внутрішня енергія випромінюючого тіла перетворюється в енергію електромагнітних хвиль.

Кількість переданого тепла через стінку визначається за формулою:

де λ – коефіцієнт теплопровідності матеріалу стінки, Вт/(м град); δ – товщина стінки, м; t_ст1-t_ст2 – різниця температур поверхонь стінки, град; F – площа поверхні стінки, м²; τ – час, сек.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вихідні дані	\|	Практична частина

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.