Теоретична частина

Валкові дробарки застосовуються для дрібного та середнього подрібнення матеріалів середньої міцності.

Робочим органом такої дробарки є циліндричний валок, що обертається на горизонтальній осі.

Матеріал руйнується між поверхнями валків, що обертаються назустріч один одному. Кусок матеріалу дробиться роздавлюванням та стиранням. Валки монтуються на рамі в підшипниках.

Валкові дробарки мають діаметр валка D=400-1000 мм, довжину L=500-700 мм.

Швидкості обертання валків можуть бути однакові, а можуть бути і різними =2…7 м/с.

В залежності від конструкції валкові дробарки бувають:

1. із жорстко закріпленими валками;

2. з одним рухомим валком;

3. з двома рухомими валками.

Рис. 3. Схема валкової дробарки з одним рухомим валком:

1 – рама; 2 – нерухомий валок; 3, 6 – підшипники; 4 – рухомий валок;

5 – пружина.

За кількістю валків: одно, двох, трьох, чотирьохвалкові. Найпоширеніші двовалкові дробарки.

За формою поверхні валків: гладкі, рифлені, ребристі, зубчасті. В дробарках можливе поєднання різних форм поверхонь.

При однаковому діаметрі та рельєфі, зубчасті валки можуть захвачувати більш крупні куски матеріалу ніж гладкі.

Основними параметрами валкових дробарок є: кут захвату, відошення діаметру валка до діаметру куска матеріалу (D/d), частота обертання валків, продуктивність, потужність привода.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вихідні дані	\|	Практична частина

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.