Схема 1.2.5. Загальна характеристика нормативно-правових актів Ради Європи.
1. Резолюція 78(8) Комітету міністрів Ради Європи про юридичну допомогу і консультацію,від 2 березня 1978р.
Резолюція складається з двох частин:
Частина 1-Юридична допомога.
Частина 2-Юридична консультація.
2. Рекомендація R(81)7 Комітету міністрів Ради Європи
державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя,від 14 травня 1981р.
Принципи: Інформування громадськості. Спрощення. Прискорення розгляду. Судові витрати. Особливі процедури. (Державам членам слід вчинити всіх необхідних заходів щоб інформувати громадян, а також спростити і здешевити судовий розгляд).
3. Рекомендація R(84)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства та вдосконалення судової системи,від 28 лютого 1984р.
Принципи цивільного судочинства спрямовані на досконале дослідження всіх матеріалів справи на підставі використання доказової бази свідків.
4. Європейська угода про осіб, що беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини.
Страсбург, 6 березня 1996р.
Складається з одинадцяти статей. Особами, до яких застосовується ця угода є:
- будь-які особи, які беруть участь у процесі;
- свідки та експерти, викликані судом;
- інші особи запрошені Головою суду.
5. Рекомендація R(2000)2L Комітету міністрів державам-учасникам Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов’язків.
Прийнята Комітетом міністрів Ради Європи на 72-й зустрічі заступників міністрів 25 жовтня 2000р.
Рекомендацією визначається важливість незалежної професії адвоката при захисті прав, свобод і законних інтересів особи і громадянина.
6. Конвенція про захист прав і основних свобод людини.
Рим, 4листопада 1950р. Ратифіковано законом України від 17 липня 1997р.№475-97 ВР.
Конвенція складається з трьох розділів і 59 статей.
7. Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Париж, 20 березня 1952р. Ратифікований Законом України від 17 липня 1997р.№475-97 ВР.
Протокол складається з шести статей.
- Стаття 1-Захист власності;
- Стаття 2-Право на освіту;
- Стаття 3-право на вільні вибори;
- Стаття 4-Територіальне застосування;
- Стаття 5-Зв’язок із конвенцією;
- Стаття 6-Підписання і ратифікація.
8. Протокол №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї.
Страсбург, 16 вересня 1963р. Ратифікований Законом України від 17 липня 1997р. №475-97 ВР.
Протокол складається з семи статей.
- Стаття 1-Заборона ув’язнення за борг;
- Стаття 2-Свобода пересування;
- Стаття 3-Заборона вислання громадян;
- Стаття 4-Заборона колективного вислання іноземців;
- Стаття 5-Територіальне застосування;
- Стаття 6-Зв'язок із конвенцією;
- Стаття 7-Підписання та ратифікація.
9. Протокол №6 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, який стосується скасування смертної кари
Страсбург, 28 квітня 1983р.
Протокол складається з дев’яти статей.
- Стаття 1-Скасування смертної кари;
- Стаття 2-Смертна кара під час війни;
- Стаття 3-Заборона відступу від зобов’язання;
- Стаття 4-Заборона затвердження;
- Стаття 5-Заборона застереження;
- Стаття 6-Зв'язок з Конвенцією;
- Стаття 7-Підписання і ратифікація;
- Стаття 8-Набрання чинності;
- Стаття 9-Функція депозитарія.
10. Протокол №7 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Страсбург, 22 листопада 1984р. Ратифікований Законом України від17 липня 1997р. №475-87 ВР.
Протокол складається з десяти статей.
- Стаття 1-Процедурні гарантії, що стосуються вислання іноземців;
- Стаття 2-Право на оскарження в кримінальних справах;
- Стаття 3-Відшкодування в разі судової помилки;
- Стаття 4-право не бути притягненим до суду або покараним двічі;
- Стаття 5-Рівноправність кожного з подружжя;
- Стаття 6-Територіальне застосування;
- Стаття 7-Зв'язок із Конвенцією;
- Стаття 8-Підписання і ратифікація;
- Стаття 9-Набрання чинності;
- Стаття 10-Функції депозитарію.