Останні 128 символи утворюють альтернативну частину таблиці, яка містить символи національних алфавітів та псевдографіки.

Символи в Pascal можуть записуватися або явно, за допомогою пари апострофів (‘a’, ‘G’), або через його код (#64 (A)). Код символа може задаватися в 10-вій і в 16-вій формах.

Над символами можуть виконуватися операції порівняння. Символ вважається більшим за інший, якщо його код більший.

Над символьними типами виконуються операції приведення символів, що дозволяють по коду визначити символ, або навпаки.

CHR (<код>) – визначення символа за кодом;

ORD (<символ>) – визначення коду символа.

2. Скалярнітипикористувача:

а) Перелічувальнийтип

Pascal дозволяє будувати скалярні типи даних довільної природи шляхом оголошення повної сукупності його елементів. При цьому перелічення значень здійснюється через розділював кому і обмежується дужками, значення задаються у вигляді певних зображень, згідно з правилом побудови ідентифікаторів мови.

Наприклад

Type rainbow = ( read, orange, yellow, green, blue, dark blue, magenta);

Порядок перелічення значень і визначає порядок зростання, тобто лівіші значення менші ніж правіші.

Величини перелічувального типу зберігаються однобайтових значень, які відповідають порядку перечислювання їх. Першому значенню відповідає 0.

Кількість елементів перелічувального типу не перевищує 256.

При обробці даних перелічувального типу можна користуватися як значеннями, що задані при оголошені типу, так і відповідними байтовими числами. Другий випадок використовується для реалізації вводу та виводу даних цього типу. Це пов’язано з тим, що стандартні процедури вводу-виводу не допускають використання в якості параметрів вводу-виводу величини перелічувального типу. Це можна здійснити за допомогою механізму перетворення типів даних. А саме: вводиться байтове числове значення, що відповідає деякому із перелічених значень і через ідентифікатори перелічувального типу здійснює присвоєння цього значення.

Наприклад

Var x:rainbow; i:byte;

…

readln (i);

x:=rainbow(i)

б) Інтервальнийтип

В ряді випадків в задачі виконуються дії не над всім діапазоном значень деякого типу, а лише над вузькою його частиною. Тому зручно звужувати базовий тип до необхідного інтервалу. Таким чином будується скалярний тип користувача – інтервальний.

Оголошується такий тип з заданням значень інтервалу на основі деякого базового типу.

TYPE <ім'я типу> =<константа1..константа2> ;

Наприклад

Type s = 0..9; g = -32768..-1; b = ‘A’..’Z’;

Компілятор сам визначає базовий тип, на основі якого будується інтервальний. Із декількох можливих береться менший за розміром. Інтервальний тип можна будувати на основі перелічування.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Компілятор мови здійснює перевірку типів у всіх типів даних.	\|	Над величинами інтервального типу можна виконувати всі ті ж операції, що й на базових величинах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.