Багато хто з західних лівих вважає, що ЄС і НАТО призвели до кризи в Україні. Що ти думаєш з цтого приводу?

Насправді про-європейськість майдану в деякій мірі спричинила до його протиріч з Донбасом. Але тут ще нюанс в тому, що майдан виступав за асоціацію з ЄС лише до подій на Грушевського (коли була перша масова бійка з міліцією із застосуванням коктейлів Молотова) – 19 грудня. До цього і сам майдан більше нагадував концерт з великою кількістю прапорів ЄС, танцями, безкоштовним печивом і періодичною штовханиною з міліцією. Після Грушевського все змінилось: за ЄС нарешті всі забули і акцентували увагу на відставці Януковича, розформування спецпідрозділу «Беркут» і перевиборах.
Але Донбас, як я вже казав, знаходиться в інформаційному просторі Росії, тому про всі ці зміни на майдані він не знав, і досі вважав, що на майдані люди гинуть за європейську толерантність і безвізовий режим (так їм казали по російському телебаченню).
Тому не стільки НАТО і ЄС спричинили цю кризу, скільки невдало вибрані цілі активістів майдану на початку боротьби. Саме це відвернуло від майдану Донбас, який від асоціації з ЄС нічого б не виграв.

Що ти думаєш про відносини між Україною та Росією?

Очевидно, що відносини ворожі. Самі держави будуть ворогувати до тих пір, поки при владі в Росії буде Путін і послідовники його політики. Від української сторони мало що залежить, яка б вона не була антиросійська чи проросійська, Росія завжди матиме територіальні претензії і ненависть до будь-якого прояву самостійництва. Так було при про-російському президенті Кучмі, коли був конфлікт з приводу острова Тузла у 2003 році, так було при про-російському президенті Януковичі, коли все одно піднімалась ціна на газ і без адекватних підстав заборонявся український імпорт в Росію (молокопродукти). Росія завжди буде ворогом України, поки є імперією.
Якщо брати народи України і Росії, то між нами будуть виявлятись прояви шовінізму аж до знищення наших буржуазних держав, які підігрівають міжнаціональні протиріччя.

Чи вважаєш ти, що українське національне питання досі відкрито, чи є Україна нео-колонією сьогодні?

Звісно, національне питання будь якого народу стає актуальним і піднімається під час будь якої національної кризи. Сьогодні в Україні той самий випадок. Сьогодні або українці залишаться як суверенна нація, або знову розділиться між імперіалістами. Наша мета, як лівих, довести народу, що єдність пролетарів з «національною буржуазією» - це НЕ українська національна ідея, що побудова сильної поліцейської держави з «національною диктатурою» - не в інтересах нації. Донести до мас, що українська національна ідея – побудова республіки, в якій суспільство керується не елітою, а самим суспільством, і що для цього необхідна соціальна революція. Це є невід’ємною складовою національної ідеї спільно з суверенітетом нації.

Як ти вважаєш, яка має бути ситуація українських лівих в сьогоднішній ситуації?

Ліві зобов’язані виступити за єдність українського пролетаріату і виступити проти проявів російського фашизму на Донбасі. Це принципова позиці НКФ.

Чи вважаєте ви можливим те, що робітничій клас в Україні розпочне класову боротьбу проти олігархів і подолає нинішні протиріччя?

Під час громадянської війни це мало вірогідно. Дехто з українських олігархів останнім часом поводить зовсім не типово як для представників свого класу і спонсорує рух проти сепаратистів і терористів. Окремі крупні капіталісти набувають популярності і заробляють всенародну любов. Звісно, ми намагаємось пояснити, що роблять це вони не через патріотизм, а через намагання врятувати свій капітал від терористів і загарбників. Але у нас лише Інтернет, у олігархів же – газети і телебачення.

Як західні соціалісти і комуністи мають реагувати на події в Україні, і чим ми можемо допомогти українським робітникам?

Багато чим. Допомога у військовій підготовці в умовах вуличної війни, грошима. Якщо почати вже мріяти, то на майбутнє потрібна буде зброя і амуніція. Ну і готовність лівих Європи самим повстати в своїх країнах за соціалізм.

Яка соціальна база вашого руху?

Соціальною базою НКФ є переважно студенти, школярі старших класів, молоді кваліфіковані робітники, які не задоволені сьогоднішнім станом речей в Україні. Більшість з нас ні в яких рухах участі не приймали, але є і колишні активісти націоналістичних партій, які висловили своє незадоволення елітарними, авторитарними і буржуазними поглядами в націоналістичному русі, і перейшли до нас.
Загалом, ми раді бачити в нашій організації всіх людей, які відкинули упередження з приводу націонал-комунізму і готові працювати на досягнення наших цілей.

Чи є у вас зв’язки з російськими державними та громадськими організаціями?

Ми не співпрацюємо і ніколи не співпрацювали з державними установами ні Росії, ні України. Проте однодумців, націонал-комуністів, серед громадських активістів шукаємо.

Нажаль, в Росії немає націонал-комуністичних рухів, егалітарних, демократичних, таких, що відкидають як приватну власність, так і державну, а також були б не шовіністами. Поєднання комуністичних і націоналістичних ідей в Росії обмежується здебільшого рухом націонал-більшовиків, які до нас не мають жодного стосунку, і класифікуються нами як фашисти.
Проте товариші з Росії все ж є. Найбільш близька нам ідеологія і позиції Організації соціалістичного поколінняз якою ми разом утворили спільну координаційну групу для пошуку споріднених до нас націонал-комуністичних організацій – Національна пролетарська мережа.

На останок ви можете пояснити позицію вашої організації, чому ви називаєте себе націонал-комуністами? Цей термін історики часто використовують для опису української традиції марксизму.

Ми націонал-комуністи, бо ми є одночасно і лівими націоналістами, і анти-авторитарними комуністами.

Ми націоналісти, бо головною цінністю для нас є нація, бо змагаємо за національне визволення народів світу від імперіалізму та глобалізації.
Ми комуністи, бо суспільно-політичним ідеалом для нас є комунізм - безкласове і бездержавне суспільство вільних людей.

Водночас ми виступаємо проти шовіністичних і буржуазних псевдонаціоналістичних теорій та не спираємося на радянську практику побудови державно-капіталістичної імперії під прапором комуністичних ідей.

Ми впевнені, що лише у вільному комуністичному суспільстві зможемо здобути незалежність для української та інших націй. Ми віримо, що лише у суверенній Українській республіці зможемо закріпити здобутки Соціальної революції.

Таких самих поглядів були і наші попередники – націонал-комуністи 1920х, «націонал-ухильники», як їх ще називали. Тенденції до таких поглядів були у всіх борців за незалежність України і у всіх чесних інтернаціоналістів, комуністів.

Чи є український марксизм актуальним сьогодні?

Марксизм сам по собі актуальний поки є поділ людей на гнобителів і гноблених. Український марксизм відрізняється актуальністю в часи національної кризи, поневолення і роз’єднаності українців за територіальним чи ще якимись не класовими ознаками. Тому сьогодні він є дуже актуальним. Залишилось це лише донести до робітничого класу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Чи було зростання шовінізму на Донбасі?	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.