Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Перегородки з дрібнорозмірних елементів

Для влаштування перегородок із дрібнорозмірних елементів застосовують плити на основі гіпсу (гіпсобетонні, гіпсошлакові), цеглу, шлакобетонні та керамічні камені, склоблоки, склопрофіліт.

Перегородки з гіпсобетонних та інших плит (рис. 12.1, а, б) часто застосовують у громадському будівництві. Плити виготовляють розміром 800x400x80 мм з гладкими лицьовими поверхнями й напівкруглими пазами по контуру (рис. 12.1, б).

 

 

Рис.12. 1 . Перегородки з гіпсових і шлакобетонних плит: а- загальний вигляд; б-гіпсова плита; в-загальний вигляд перегородки з порожнинних шлакобетонних плит; 1 - проконопачення клоччям, змоченим у гіпсовому розчині; 2-затирка гіпсовим розчином; 3-шар руберойду; 4 - цвяхи; 5 - гіпсова плита; 6 - шлакобетонна порожнинна плита перегородки санітарного вузла; 7 - керамічна плитка

 

 

Плити укладають з перев’язкою вертикальних швів і замонолічуванням шляхом заливки всіх каналів, що утворюються пазами, рідким гіпсовим розчином. У місцях дверних прорізів перегородки із плит підсилюють наскрізними дерев’яними стояками та ригелями. Коробку закріплюють до перегородки цвяхами. До кам’яних стін перегородку закріплюють за допомогою цвяхів, головки яких випускають зі швів кладки в бокові пази плит. У місцях стикування перегородок між собою у шви закладають петлі з дроту або штирі. З одного шару таких плит виконують міжкімнатні перегородки, а з двох шарів з повітряним прошарком 40-50 мм - міжквартирні. Ці перегородки бояться вологи, тому для влаштування перегородок в санвузлах застосовують шлакобетонні плити (рис. 12.1, в).

Кам’яні перегородки (рис. 12.2, а, б, в) виконують із цегли, дрібних блоків і легких місцевих природних каменів на складному розчині з перев’язкою швів і штукатуркою з обох боків цементним розчином. Такі перегородки вологостійкі й негорючі. їх застосовують у приміщеннях з підвищеною вологістю, а також в тих приміщеннях де необхідне пожежостійке огородження.

Рис.12. 2 Кам’яні перегородки:
а - з цегли в 1/4 цеглини; б - з цегли в 1/2 цеглини; в - із дрібних блоків;
1 - цегла на ребро; 2 - загини арматури для кріплення до перекриття та стін;
3-арматура ∅ 4-6 мм; 4-розчин; 5 - штукатурка; 6 - цегла; 7 - пачкова сталь;
8 - оздоблювальний шар; 9 - плінтус; 10 - дрібні блоки

Цегляні перегородки роблять завтовшки 1/2 або 1/4 цеглини. Перегородки в 1/2 цеглини завтовшки повинні мати висоту не більшу 3 м, а довжину - 5 м. Якщо висота й довжина приміщення перевищують зазначені розміри, то перегородку армують пачковою сталлю перерізом 1,5x25 мм, яку вкладають у горизонтальні шви через кожні шість рядів кладки. Кінці арматури загинають і закріплюють до стін цвяхами. Перегородки 1/4 цеглини завтовшки застосовують для приміщень з невеликими розмірами (в санвузлах). При більших розмірах для підвищення стійкості ці перегородки армують горизонтальною та вертикальною арматурою, що утворює сітку з вічками 525x525 мм.

Перегородки зі шлакобетонних каменів (рис. 12.2, в) роблять 90 і 190 мм завтовшки, а з керамічних - 120 мм. При значній висоті та довжині їх армують.

Перегородки зі склоблоків і склопрофіліту вологостійкі, гарні на вигляд, мають велику світлопропускну здатність, що дає змогу освітлювати приміщення так званим другим світлом.

Перегородки зі склоблоків (рис. 12.3) вкладають на цементному розчині складу 1:3 без перев’язки швів, з прокладенням арматури у вертикальні та горизонтальні шви.

Рис.12. 3 Перегородка зі склоблоків:
а - загальний вигляд перегородки; б - склоблок; в - армування перегородки зі склоблоків;
1 - арматура у швах між склоблоками; 2-еластична прокладка; 3-дерев’яна пробка;
4-цегляна кладка; 5-наличник; 6-анкер із перфорованої штабової сталі;
7-цементний розчин; 8-дверна коробка; 9 - склоблоки, укладені без перев’язки швів;
10 - стальна обв’язка; 11 - шви з розчину

Перегородки зі склопрофіліту (рис. 12.4) складають з елементів (найчастіше коробчастого профілю), що мають висоту, яка дорівнює висоті приміщення. Ці елементи встановлюють між верхньою та нижньою дерев’яною або металевою обв’язками, шви між ними заповнюють спеціальною мастикою.

Рис.12. 4 Перегородка зі склопрофіліту:
а-загальний вигляд перегородки; б-примикання склопрофіліту до перекриття;
в-те ж до стіни; г - ущільнювальна прокладка;
д - склопрофіліт коробчастого профілю;
е-спирання перегородки зі склопрофіліту на перекриття;
ж - примикання склопрофіліту до дверної коробки;
1 - панель перекриття; 2 - обв’язка; 3 - гвинт; 4 - герметик;
5 - ущільнювальна прокладка; 6 - галтель; 7 - склопрофіліт; 8 - цвях;
9 - дерев’яний брус; 10 - цементний розчин; 11 - дверна коробка

Перегородки з дрібнорозмірних елементів (цегли, плит) неіндустріальні, вимагають великих трудових затрат, тому їх застосовують при ремонтних роботах та при будівництві малоповерхових будівель там, де вони є місцевим матеріалом і зменшують вартість будівництва.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перегородки, їх класифікація | Великопанельні перегородки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.