Бюджетна криза (криза державних фінансів)

На прикладі, Російської Федерації проаналізуємо вплив бюджетної кризи на загальний стан економіки країни. Так, Державний бюджет РФ мав значний дефіцит, який у 1997 р. становив 6,8% ВВП, а на 1998 р. передбачався на рівні 5,8%. Покриття бюджетного дефіциту шляхом непродуманих позичань призвело до появи значного внутрішнього боргу, створення фінансової піраміди державних кредитних облігацій та практичної неможливості для держави виконання своїх боргових зобов’язань по цих облігаціях. Останнім часом перед кризою тільки потреби у виплатах на обслуговування заборгованості по ДКО більше ніж в 2 рази перевищували обсяги всіх податкових надходжень до бюджету. РФ мала значну заборгованість по соціальних виплатах - зарплаті, пенсіях, стипендіях. Великими були і зовнішні борги, які на той час оцінювались приблизно в 130 млрд дол. США. З них тільки заборгованість перед МВФ і Світовим банком становила 19,2 млрд дол. США. Низьким був рівень збирання податків. Якщо в докризовий період їх надходження становили приблизно 50% від плану, то в перший місяць після кризи - лише 10%. Недосконала податкова політика загнала "в тінь" значну частину економіки (за різними оцінками, приблизно 50%).

Ще у травні 1998 р. ЦБ РФ зазначив, що глибинними причинами вразливості фінансового ринку Росії є відсутність економічного зростання, хронічне недонадходження податків та великий бюджетний дефіцит. Причинами фінансової кризи 1998 р. в РФ були також досить «самовпевнена» і не виважена грошово-кредитна політика ЦБ РФ та неефективний нагляд і контроль з його боку за діяльністю банківської системи. Невпинне і непродумане нарощування державних боргів (в тому числі за рахунок розміщення ДКО) мало наслідком неможливість їх обслуговування та викликало необхідність їх реструктуризації. Вплинув також і політичний фактор.

Обсяги наданої Російській Федерації міжнародної фінансової допомоги виявились недостатніми. Перший транш позики МВФ було витрачено дуже швидко, при цьому ніякі проблеми не були вирішені. В опублікованому у "Financial Times" листі відомого фінансиста Дж. Сороса вказувалось, що Росії були потрібні резерви в обсязі 50 млрд дол. США.

Зниження на світових ринках цін на енергоносії призвело до дефіциту платіжного балансу та до зменшення обсягів надходження вільноконвертованої валюти до РФ.

Станом на 1.08.1998 р. золотовалютні резерви РФ становили 18,409 млрд дол. США. В їх числі валютні резерви складали 13,805 млрд дол. США, тоді як на 01.09.1998 р. - вже 8,198 млрд дол. США. Значне скорочення валютних резервів змусило відмовитися від їх використання для підтримки курсу рубля. Останній в результаті такої відмови швидко девальвував.)

У зв’язку із змінами у фіскальній політиці (як наслідок зміна податкової політики і наявність дефіциту бюджету) в середині РФ виникла політична криза.

Антикризова політика уряду РФ не покращила ситуацію в країні, а ще більше загострила суспільну незадоволеність. Вирішення державою багатьох своїх фінансових проблем за рахунок населення показало, що взаємозалежність економіки і рівня добробуту громадян на практиці не враховувалась.

Втрата довіри з боку іноземних інвесторів, в яких виникли сумніви щодо спроможності Росії розрахуватись по отриманих позиках, призвела до того, що приплив інвестицій на фінансовий ринок змінився на їх відплив.

Російська Федерація практично була на межі дефолту. У 1998 р. не вдалось стабілізувати економіку та досягти очікуваного зростання ВВП. Втрата безінфляційних джерел фінансування дефіциту бюджету поставила питання про повернення до прямого кредитування уряду з боку ЦБ, що повинно було призвести до підвищення споживчих цін. А також створена криза російського банківського сектору ще більше загострила платіжну кризу, а значне падіння котирувань акцій російських підприємств значно зменшило можливості останніх по залученню інвестицій.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Банківська криза.	\|	ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.