• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ФІНАНСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ АНТИКРИЗОВИХ СТРАТЕГІЙ

Поняття антикризової стратегії, політики та антикризових заходів на національному рівні.

Інструментарій національної антикризової політики. Основні антикризові заходи урядів і центральних банків на національному рівні: особливості та загальна оцінка. Антикризові заходи грошово-кредитної та податково-бюджетної політики. Антикризові пакети заходів у США. Особливості антикризових заходів в країнах Європи (Великобританії, Німеччині, Франції та ін.). Антикризові механізми у країнах Латинської Америки. Антикризові пакети країн Азії (досвід Японії та Китаю). Антикризова політика в Росії.

Соціально-економічні наслідки антикризових заходів у національному і міжнародному вимірі. Міжнародні аспекти перерозподілу соціально-економічних ефектів національних антикризових заходів.

У таблиці 7.1 наведено структуру організаційних механізмів визначення і подолання суперечностей, що можуть виникати та спричинювати кризу державного управління.

Обов’язковою складовою структури організаційних механізмів є ресурси, які забезпечують умови його функціонування.

Демократизоване суспільство стає все більш вимогливим до владних органів, які вирішують питання життєзабезпечення територіальної громади, держави, чи міжнародної спільноти.

Населенню байдуже, який саме орган влади сприяє задоволення. Її потреб та інтересів, основною вимогою з боку суспільства є саме отримання якісних послуг.

Згідно тверджень В. В. Корженко та Н. М. Мельтюхова економічні і політичні кризи, що відбувалися в українському суспільстві за останні роки, а також глобальні зміни, які зачіпають Україну, не тільки посилюють ті, що вже існують, але й породжують нові соціально-економічні проблеми, що призводять до постійних кризових явищ, які найгостріше проявляються на національних та територіальних рівнях [2, с. 29].

Це вимагає від відповідних органів влади зосередження уваги на створенні й організації системи стабілізаційних заходів, спрямованих на зниження негативних наслідків від наявних проблем і, урешті-решт, на їх розв’язання. А це неможливо зробити без опрацювання та реалізації спеціальних антикризових стратегій.

До протидії наслідкам фінансових криз уряди і центральні банки різних країн використовують:

- зниження облікової ставки;

- заморожування відсоткових ставок банків;

- адресну допомогу проблемним банкам;

- запровадження податків на продаж житла;

- надання податкових пільг;

- запровадження механізмів, що регулюють постачання короткострокового капіталу («гарячих грошей») [5, с. 565].

В. В. Корженко та Н. М. Мельтюхова пропонують механізм розробки антикризової стратегії (даний механізм є «розвитком» широко відомого механізму, запропонованого П. Наттом Р.Бекоффом), який включає такі складові:

1. Опис історичного контексту організації в термінах те тенденцій, що спостерігаються в навколишньому середовищі, загал нового напряму діяльності організації та її ідеалів.

2. Здійснення ситуаційної оцінки в термінах сьогоднішніх сильних і слабких сторін, майбутніх можливостей і загроз.

3. Визначення ключових проблем.

4. Визначення стратегічних дій для управління ключовими проблемами і змісту стратегії.

5. Оцінку можливості здійснення стратегічних дій через аналізу реципієнтів і ресурсів [2, с. 34].

Зміст стратегії - це той кінцевий продукт, який необхідно одержати в результаті здійснюваного процесу.

У Німеччині розроблений та діє пакет заходів з підтримки економічної кон’юнктури в 2009–2012 рр., який передбачає:

- відміну на два роки податку на транспортні засоби для покупців нових автомобілів (зумовлений різким падінням попиту на нові автомобілі);

Таблиця 7.1.

Структура організаційних механізмів подолання протиріч, що є причиною криз у державному управлінні[2, с.17]

- надання 15 млрд. євро пільгових кредитів для середнього бізнесу;

- виділення 3 млрд. євро субсидій на програми капітального ремонту будівель, передовсім, для підвищення їх енергоощадності;

- субсидіювання як мінімум 44 нових проектів з будівництва доріг, збільшення фінансування будівництва вокзалів, каналів, портів і т. п.;

- підтримка проблемних банків на 80 млрд. євро;

- створення гарантійного фонду на випадок банкрутства банків і невиконання ними своїх зобов'язань;

- обмеження заробітної плати керівництва банків 500 тис. євро в рік.

Китай теж відчув наслідки світової економічної нестабільності, оскільки економіка КНР значною мірою залежить від експорту. Негативний вплив кризи спочатку позначився на промисловості східних і південних провінцій, де зосереджено більшість експортоорієнтованих підприємств. Потім кризові явища поширилися на захід країни. Протягом останніх 15 років південь держави був «генератором» економічного розвитку: в середині 80-х років тут з’явилися перш сільськогосподарські кооперативи, на початку 90-х років іноземні інвестори розпочали будівництво нових підприємств. Наприклад, територія дельти ріки Чжуцзян, в провінції Гуандун складає менше 0,5% території КНР, але при цьому на неї припадає 10% китайського ВВП, майже 19% всіх прямих інвестицій в Китай і близько 29% зовнішньої торгівлі. Основою економічного зростання цього регіону є виробництво телекомунікаційного обладнання, електроніки, комп’ютерів – продукція, що складає більше 42% промисловості провінції. Передбачалося подальший розвиток

В теперішніх умовах Китай сприймається як єдина надія стабілізації економічної ситуації у світі, й очікується перетворення цієї соціалістичної держави на “локомотив” економічного зростання і розвитку глобалізації. Вважають, що саме КНР замінить США та високорозвинені країни Європи, які донедавна виступали головними силами глобалізаційних процесів.

Антикризова програма КНР, на яку керівництво країни планує витратити 584 млрд. дол., передбачає переозброєння китайської промисловості і закупівлю з цією метою найсучасніших технологій, високотехнологічного обладнання у країн ЄС. Керівництвом країни підписано договір з Францією щодо зміцнення стратегічного партнерства з метою боротьби з світовою фінансовою кризою та іншими глобальними викликами.

Китайський капітал користується у світі попитом. Одні держави (Франція, Австралія) сприяють його залученню, інші (США, Німеччина) – навпаки, але попри все ці країни зміцнюють свої відносини з Китаєм. Співробітництво з КНР є стратегічно важливим.

Антикризові пакети заходів у США. Особливості антикризових заходів в країнах Європи (Великобританії, Німеччині, Франції та ін.). Антикризові механізми у країнах Латинської Америки. Антикризові пакети країн Азії (досвід Японії та Китаю). Антикризова політика в Росії.

У відповідь на поширення кризових явищ уряди багатьох країн світу почали активно розробляли антикризові програми. Одним із ключових напрямів антикризових заходів є використання інструментів бюджетно-податкової політики.

Як зазначає Рудницька О.В. пакети бюджетно-податкового стримування економіки були особливо значними в Японії, США та азійських країнах з ринками, що формуються. Країни ЄС, Африки і Латинської Америки застосовували дані інструменти в менших обсягах. Фіскальні стимули позитивно впливають на економіку в цілому, проте як показує практичний досвід у країнах з ринками, що формуються, у період дестабілізації фінансових ринків застосування фіскальних стимулів може призводити до суттєвого підвищення рівня процентних ставок, невід’ємним компонентом яких є ризикові премії. Якщо при цьому довіра учасників фінансового ринку до перспектив утримання макроекономічної стабільності у країнах є хиткою, а зростання ризикової премії достатньо вагомою, то ефекти фіскальних стимулів стають негативними. Крім того, проведення стимулюючої фінансової політики може мати небезпечні наслідки у країнах із великими проблемами у зовнішньому фінансуванні та значними обсягами зовнішніх боргових зобов’язань.

Наступним напрямом здійснення антикризових заходів було визначено посилення контролю за фінансовими установами (Спільна декларація саміту країн Великої двадцятки, який проходив у Лондоні 1-2 квітня 2009 року). Ця сама проблема порушувалася і на саміті в Піттсбурзі 24-25 вересня того ж року. У межах більш жорсткої системи регулювання їхньої діяльності передбачається вжиття заходів для попередження надмірного левериджу банків і задекларовано необхідність збільшення резервів на покриття можливих ризиків, що формуються в період економічного піднесення. У розвинутих країнах Великої двадцятки прямі бюджетні витрати на рекапіталізацію фінансового сектору досягли станом на початок 2010 року 2,7% ВВП минулого року.

Отже, основними сферами впливу антикризової політики урядів є грошово-кредитна політика, бюджетно-податкова політика, підтримка населення, банківської системи, реального сектора економіки. Механізм застосування та набір антикризових інструментів у кожній з країн світу відрізняється масштабами, спрямованістю, ранжируванням за пріоритетами тощо. Наведемо приклади антикризових заходів в окремих країнах світу (табл.7.2).

Антикризові програми і плани Європейського Союзу, Росії, Казахстану, Китаю характеризується комплексністю та системністю складових частин, досяжністю поставлених цілей, помірною забезпеченістю фінансовими ресурсами. Антикризові програми і плани ґрунтуються на засадах антициклічного регулювання засобами грошово-кредитної та фіскальної політики. Основною перешкодою на шляху до відновлення економіки є недостатність фінансових та інвестиційних ресурсів.

Таблиця 7.2

Переглядів: 1036