• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стабілізаційні програми країн ЄС

Наймасштабніший антикризовий план стимулювання національної економіки серед країн ЄС запропонував та затвердив на початку 2009 року уряд Німеччини. Загальний обсяг зазначеного антикризового заходу спрямовувався на рекапіталізацію банків. Крім того, здійснено скорочення податків на суму 18 млрд. євро, зокрема податку на прибуток і обов’язкових платежів на медичне страхування для окремих категорій платників.

Антикризові програми Франції спрямовані на потреби безробітних та малозабезпечених. У рамках стабілізаційного пакету здійснено підвищення допомоги безробітним, багатодітним родинам, податкові послаблення для майже 4 млн. родин. Антикризові пакети як у Франції, так і в Німеччині не передбачають зниження податку на додану вартість.

План порятунку економіки Великої Британії передбачає, у першу чергу, фінансову підтримку банківського сектору, зокрема допомогу в залученні нового капіталу за рахунок додаткової емісії привілейованих акцій котрі викупить держава. Разом з тим, Центральний Банк Великої Британії знизив ставку рефінансування до 0,5% річних, що стало історичним мінімумом. Загалом зниження ставок рефінансування дає змогу здешевити банківські кредити для промисловості та споживачів, з метою стимулювання попиту і виробництва. Кошти, виділені іноземними урядами на рефінансування, сягають сотень мільярдів євро. У той же час, зворотним боком низьких відсоткових ставок є зростання інфляції.

Справжнім випробуванням виявилася світова фінансова криза для нових країн-членів ЄС, передусім для країн Балтії. Урядом Латвії було прийняте рішення про прив’язку до євро шляхом розширення коридору коливань до 15% (девальвація неможлива через те, що 70% депозитів і 90% позик деноміновані у євро). Крім того, латвійський Сейм терміново вніс поправки в законодавство, аби надати змогу уряду в разі потреби націоналізувати проблемні банки.

Уряд Латвії вирішив компенсувати дефіцит державного бюджету за рахунок підвищення податків (з 18% до 21% ПДВ), а також зниження заробітної платні як в державному, так і в приватному секторах, замороження пенсій та скорочення кількості працюючих (на 15%). Загалом у країнах Балтії передбачається суттєве скорочення держапарату (в Литві та Естонії – 6% зайнятого населення, у Латвії – 8%).

Перелік антикризових заходів, до яких вдається Угорщина, багато в чому ідентичний тим, що реалізуються в інших країнах ЄС. Так, у 2009 році уряд країни планує скорочення дефіциту бюджету на 2,5% ВВП шляхом замороження номінальної заробітної платні і премій державним службовцям, пенсій для пенсіонерів (1,2% ВВП), затримки або відміни індексації соціальної допомоги (0,2% ВВП), скорочення витрат по всім міністерствам (0,5% ВВП).

Державна антикризова підтримка в країнах ЄС включала такі заходи: вливання капіталу, викуп проблемних активів, поширення державних гарантій на певні види зобов’язань фінансових установ, надання ліквідності центральним банком і розширення схем гарантування депозитів. У широкому розумінні фінансові, економічні та соціальні втрати від фінансової кризи перевищили 4% ВВП прямої бюджетної підтримки фінансового сектору чи 19% ВВП підтримки держави у цілому.

Таблиця 7.3

Антикризові заходи національних урядів та центральних банків окремих країн світу[51]

Продовження таблиці 7.3

Продовження таблиці 7.3

Продовження таблиці 7.3

Продовження таблиці 7.3

Станом на початок 2010 року кумулятивне падіння ВВП у країнах Великої двадцятки, охоплених проявами системної кризи, сягнуло 27%. Потрібно зазначити, що посилення глобальної кризи та можливість формування її другої хвилі є наслідком слабкості антикризових заходів, зокрема у країнах ЄС.

Спекулятивний капітал пішов у Китай, де його обсяги з 2009 р. щокварталу збільшуються на 60 млрд. дол., що веде до наростання нового глобального дисбалансу. Свій «внесок» у це роблять і США, проводячи політику «дешевих» грошей із метою врятувати свої банки й економіку від катастрофи. Але це тільки підсилює проблему відриву монетарної сфери від реального сектору та створює структурні передумови для нових кризових явищ, тобто комплекс передумов майбутніх потрясінь унаслідок істотних глобальних структурних диспропорцій та прагнення суб’єктів господарювання перекласти свій фінансовий вантаж і проблеми і реальному секторі на конкурентів. Такі підходи стали однією з причин народних бунтів у країнах Африканського континенту [10, с. 4].

Таблиця 7.4

Підтримка окремих секторів у рамках антикризових зусиль національних урядів[51]

Проаналізуємо приклади подолання криз, розглядаючи при аналізі рівень виконання державними органами однієї із головних функцій – функції регулювання відносин між виробництвом і соціальною сферами та забезпечення їх рівноваги.

В табл. 7.5 здійснено порівняння політики управління Г. Гувера та Ф. Рузвельта (табл. 7.5). За період 1929-1933 рр. державне управління США характеризувалось:

- організації державного управління США тих років були притаманні плановість економіки, широкий пакет заходів соціального захисту населення;

- органи державного управління розробили достатньо ефективні та урівноважені заходи державного впливу на економіку;

- економіки ставала більш орієнтована на споживача, а отже, ставала все більше ринковою.

Переглядів: 279