Господарські товариства: основні види, характерні ознаки особливості установчих документів.

Корпоративні підприємства створюються двома або більше засновниками на підставі їх спільного рішення (договору) і діють на основі об’єднання майна та трудової діяльності засновників (учасників).

Господарський кодекс України відносить до корпоративних кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Господарські товариства – це підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Суть господарських товариств полягає в тому, що вони функціонують на об’єднаному капіталі.

В Україні можна заснувати такі види господарських товариств:

- повні товариства;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- товариства з додатковою відповідальністю;

- командитні товариства;

- акціонерні товариства.

Усі без винятку господарські товариства є юридичними особами. Вони можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Господарські товариства створюються на основі установчих документів, які затверджуються засновниками і потім реєструються органами державної влади.

З 2004 р. Цивільним кодексом України встановлено, що в акціонерних товариствах, товариствах з обмеженою і додатковою відповідальністю установчим документом є лише статут, а в повному і командитному – засновницький договір.

Установчі документи повинні містити певні обов’язкові відомості про:

® вид товариства, предмет і цілі його діяльності;

® склад засновників (засновника) і учасників (учасника);

® найменування та місцезнаходження товариства;

® розмір і порядок утворення статутного фонду;

® порядок розподілу прибутків і збитків;

® склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень;

® порядок внесення змін до установчого документа;

® порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відсутність цих відомостей в установчих документах є підставою для відмовлення у державній реєстрації товариства.

Поняття „засновники”, „учасники” і „акціонери” мають певні відмінності. Зазначимо, що засновниками і учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни. Суб'єкти господарювання – юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи і продовжують здійснювати повсякденну господарську діяльність. Засновники укладають і підписують засновницький договір. Інші особи, які отримали у статутному фонді товариства частки або паї, але не підписали засновницьку угоду, виступають як учасники товариства. Для акціонерного товариства обов’язковим є поняття „акціонер”. У ВАТ акціонерами є всі власники акцій, але не всі акціонери є засновниками. У ЗАТ поняття „засновник” тотожне поняттю „акціонер”, і навпаки.

Товариства створюють засновники (власники майна) – фізичні і юридичні особи. Господарські товариства функціонують за рахунок об’єднання капіталів. Іншими характерними ознаками господарських товариств є:

Þ статус юридичної особи;

Þ централізоване управління товариством;

Þ можливість передачі корпоративних прав;

Þ необмежена (товариство з додатковою відповідальністю, повне і командитне товариства) відповідальність;

Þ обмежена (акціонерне товариство і товариство з обмеженою відповідальністю) відповідальність.

Виникнення господарських товариств було спричинене:

зростаючими потребами у концентрації і централізації (об’єднанні) капіталів для вирішення складних бізнесових завдань;

можливостями отримувати за рахунок об’єднання капіталів набагато більші прибутки;

зниженням рівня економічних ризиків для учасників товариств.

Господарські товариства у своєму розвитку пройшли певну еволюцію: спочатку їх учасниками були переважно фізичні особи – окремі громадяни, потім засновниками і учасниками господарських товариств стали також юридичні особи – окремі підприємства і державні органи.

Отже, організаційно-правова форма товариства визначає відповідальність засновників (учасників) за його зобов’язаннями:

повне товариство – всі учасники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном;

командитне товариство – одна частина учасників (один або більшість) несе відповідальність за зобов’язаннями товариства усім майном, а відповідальність інших (одного або більшості) обмежується вкладом у майні товариства;

товариство з обмеженою відповідальністю – усі учасники товариства несуть відповідальність за його зобов’язаннями в межах своїх вкладів;

товариство з додатковою відповідальністю – учасники товариства відповідають за його зобов’язаннями своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внесків кожного учасника;

акціонерне товариство – акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Зазначимо, що у перелік господарських товариств корпоративного сектору потрапляють АТ і лише та частина ТОВ, в яких управління відділене від власності.

Характерними ознаками господарських товариств корпоративного типу є:

Þ об’єднання капіталів і обмеження економічного ризику для окремих учасників. Щоб започаткувати велику справу, яка має довгостроковий характер і значні масштаби, підприємець змушений зібрати кошти з кількох осіб. Учасники відповідають за зобов’язаннями товариства лише своїми корпоративними правами.

Þ поєднання різних економічних можливостей – капіталів і вмінь, знань, ідей. У товаристві можуть збиратись учасники з різними можливостями – хтось має капітал, у когось є ідеї або уміння використати капітал з максимальною вигодою для всіх сторін.

Þ розмежування капіталу і економічної діяльності. Деякі учасники можуть не мати управлінських функцій, а лише отримувати прибутки від задіяного капіталу.

Þ жорстке відокремлення власності господарського товариства і власності його учасників. Акціонери мають у власності не акціонерне товариство і його якусь відокремлену частину, а лише акції.

Þ обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика унітарних підприємств.	\|	Господарські товариства корпоративного і некорпоративного типу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.