МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Управління необоротними активами підприємства.
Низька мобільність коштів, вкладених у необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції), не означає відсутність комплексу управлінських задач. Але в цьому випадку процес управління суттєво відрізняється від механізму прийняття короткострокових фінансових рішень. Основна мета управління необоротними активами полягає у забезпеченні їх своєчасного оновлення та ефективного використання. В процесі управління необоротними активами вирішуються наступні задачі: - визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій і розширеній основі; - визначення потреби в нарощенні необоротних активів для розширення обсягів діяльності; - визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (будівництво, створення, купівля, оренда, лізинг); - забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та нематеріальних активів; - формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури. Організаційними формами оновлення виробничих засобів на простій основі є: ® поточний ремонт – часткове оновлення основних засобів (фінансується за рахунок витрат виробництва); ® капітальний ремонт – значне відновлення основних засобів і часткова заміна їх окремих видів (фінансується за рахунок частини накоплених амортизаційних відрахувань і списується на витрати виробництва); ® придбання нових видів необоротних активів – заміна зношених основних засобів в межах нагромаджених амортизаційних відрахувань. При розширеному відтворенні формування нових видів необоротних активів здійснюється із залученням додаткових фінансових ресурсів (зверх накопиченої амортизації): прибутку, довгострокових позик, випуску цінних паперів. Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються: - необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів діяльності; - залишок необоротних активів на початок планового періоду; - планове вибуття необоротних активів у зв’язку з їх фізичним та моральним зносом. Важливим джерелом простого і розширеного відтворення є амортизація основних засобів та нематеріальних активів. В залежності від прийнятої на підприємстві облікової політики, можуть використовуватися різні методи нарахування амортизації основних засобів. 1. Метод суми одиниць продукціїпередбачає, що початкова вартість основного засобу обезцінюється з кожною виготовленою за його допомогою одиницею продукції. При цьому амортизаційні відрахування оцінюються за формулою: АВі =ПВ-ЛВ / ОВ, де АВі – амортизаційні відрахування на одиницю продукції; ПВ – первісна вартість; ЛВ – ліквідаційна вартість; ОВ – загальний розрахунковий обсяг виробництва.
Даним методом доцільно користуватися у випадку, коли: - строк корисної служби основних засобів безпосередньо визначається кількістю випущеної продукції; - обсяг випуску продукції в штуках надіно вимірюється; - моральний знос основних засобів незначний. Приклад 2. Первісна вартість складного технологічного обладнання - 250 тис. грн., його ліквідаційна вартість - 5 тис. грн. До повного фізичного зносу на обладнанні можна за три роки виробити 1000 тис. од. продукції. Амортизаційні відрахування на одиницю продукції: 250 000 – 5 000 / 1 000 000 = 0,245 грн./од. Таблиця 5.1
Нарахування амортизації методом суми одиниць продукції
2. Метод прямолінійного списання застосовується в тому випадку, коли обезцінення основних засобів в найбільшій мірі залежить від строку, впродовж якого вони використовуються (будівлі та споруди, офісні меблі, устаткування). При цьому щорічні амортизаційні відрахування розраховуються за формулою: АВЩ = ПВ – ЛВ / СКЕ, де АВЩ – амортизаційні відрахування щорічні; СКЕ – строк корисної експлуатації. Приклад 3. Вихідні умови такіж самі, як і в попередньому прикладі. Строк корисної експлуатації 3 роки. Щорічні амортизаційні відрахування: 250000 – 5000 / 3 = 81667 грн. Річна норма амортизації: 81667: (250000 – 5000)= 1/3 Таблиця 5.2
Нарахування амортизації методом прямолінійного списання
3. Метод зменшеного залишку (прискореної амортизації) використовується для тих основних засобів, які мають максимальну віддачу на початку строку експлуатації. Це означає, що вартість активів зменшується набагато швидше під впливом морального зносу, ніж в процесі їх фізичного старіння. На користь цього методу говорить і той факт, що в перші роки служби основні засоби можуть приносити більше доходу із-за менших затрат на технічне обслуговування і ремонт. Ліквідаційна вартість при методі зменшеного залишку не враховується, а амортизаційні відрахування визначаються за формулою: АВ = Кпр * НА * БВа, де: АВ – амортизаційні відрахування; Кпр – прискорюючий коефіцієнт; НА – норма амортизації; БВа – балансова вартість активу. Приклад 4. Використовуючи вихідні дані попередніх прикладів, розрахуємо в таблиці амортизаційні відрахування за методом подвійного зменшення залишку. Таблиця 5.3 Нарахування амортизації за методом подвійного зменшення залишку
Проведення на підприємстві прискореної амортизаційної політики є важливим стимулом для розвитку науково-технічного прогресу та активного запровадження інновацій у виробничий процес. В результаті прискореної амортизації скорочується строк окупності обладнання, прискорюється вибуття старих основних засобів, інтенсивніше відбувається процес накопичення амортизації, що дозволяє вчасно купити нове обладнання і уникнути морального зносу технічних засобів. Обґрунтовуючи доцільність використання окремих методів нарахування амортизації, фінансовий менеджер повинен намагатися максимізувати не лише розмір накопиченої амортизації, але йзабезпечити якомога більше значення чистого грошового потоку, що залишається у розпорядженні підприємства (сума чистого прибутку від основної діяльності та амортизаційних відрахувань у поточному періоді). Водночас важливим об'єктом фінансового управління є ефективність використання необоротних активів, про що свідчить нижче наведена схема причинно-наслідкових зв'язків.
Рис. 5.1. Вплив ефективності використання необоротних активів на темпи економічного розвитку підприємства
Постійний фінансовий моніторинг за ефективністю використання основних засобів необхідно здійснювати за допомогою таких аналітичних показників як фондовіддача, фондорентабельність, відносна економія основних засобів в результаті підвищення фонвіддачі, приріст продукції за рахунок підвищення фондовіддачі. Водночас, фінансовий менеджер повинен забезпечувати ефективне формування грошових потоків, пов'язаних з придбанням та орендою (лізингом) основних засобів. Таблиця 5.4 Переваги та недоліки лізингових операцій
При оцінці грошових потоків, пов'язаних з різними способами формування необоротних активів, перевагу надають тому альтернативному варіанту, який забезпечує мінімальний потік платежів у періоді, що дорівнює строку оренди. При порівнянні окремих грошових потоків (від придбання обладнання на умовах лізингу, за рахунок банківського кредиту, за рахунок власних фінансових ресурсів) використовуються наступні правила: - порівняння грошових потоків здійснюється шляхом їх приведення до теперішньої вартості; - ставка дисконту береться однаковою для всіх альтернативних варіантів; - для більш об’єктивної оцінки альтернативних грошових потоків враховується можливість отримання податкової економії (при лізингу – за рахунок віднесення на собівартість продукції лізингових платежів, при купівлі за рахунок кредиту – за рахунок відсотків по кредиту та амортизаційних відрахувань).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|