Загартовування організму

Загартовування — система тренування, спрямована на пристосування організму до добових, сезонних, періодичних або раптових змін температури, освітлення, магнітного й електричного полів Землі тощо. Заняття фізичними вправами, як правило, супроводжуються супутніми діями природних факторів — повітря, води і сонця, що є головними засобами загартовування організму. Однак це не єдиний механізм підвищення стійкості організму до перепадів температури. Переважний розвиток тих чи інших фізичних якостей призводить до зміни реактивності системи терморегуляції. Якщо розвиток швидкісно-силових якостей майже не проявляється ефектом загартовування, то вдосконалення загальної витривалості є прямим шляхом до підвищення опірності організму.

Розрізняють пасивне й активне загартовування. Пасивне загартовування відбувається незалежно від волі людини: носіння влітку легкого одягу, перебування на відкритому повітрі, купання у відкритих водоймах тощо.

Активне загартовування — систематичне застосування штучно створених і чітко дозованих холодових впливів, спрямованих на підвищення стійкості організму до холоду: спеціальні процедури і комплекс процедур загалом.

Поняття «загартовуючий комплекс» включає в себе оптимальний мікроклімат приміщень, одяг, відповідний до сезону й погоди, та спеціальні загартовуючі процедури.

Заходи щодо загартовування організму мають бути багатопланові й підвищувати стійкість організму до різних метеорологічних і геліофізичних впливів. Загартовування організму найкраще проводити в ранкові і вечірні години.

Основні принципи загартовування:

1) поступове збільшення дози загартовуючих впливів;

2) регулярність загартовування;

3) урахування індивідуальних особливостей організму;

4) використання кількох фізичних агентів: холоду, тепла, опромінювання ультрафіолетовими та інфрачервоними променями, механічної дії руху повітря, води тощо;

5) тренування організму слід проводити із застосуванням сильних і слабких, коротких і сповільнених чинників;

6) проведення загартовування на різному рівні теплопродукції організму: і у спокої, і при руховій діяльності різної активності;

7) місцева адаптація різних частин тіла не означає загального пристосування організму до дії холоду чи спеки — оптимальна стійкість досягається при загартовуванні всього організму;

8) виконання кожної наступної процедури лише за умови повного відновлення температури тіла;

9) зменшення дози загартовуючого агента, беручи до уваги сумарну дію несприятливих реакцій організму на незвичайні навантаження.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Впровадження здорового способу життя	\|	Режими загартовування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.