Суб’єкти та об’єкти цивільно-правових відносин.

Як і всі правовідносини, цивільні правовідносини мають свій склад (структуру):

ü суб’єкти цивільних правовідносин. Суб`єктами цивільних правовідносин є фізичні та юридичні особи, Українська держава, Автономна Республіка Крим, органи місцевого самоврядування. До фізичних осіб належать громадяни України, іноземці та особи без громадянства;

ü об’єкти цивільних правовідносин – це матеріальні та нематеріальні блага, із приводу яких виникають цивільні правовідносини;

Іноді, під об'єктом цивільного правовідношення розуміють поведінку його учасників

Об'єктами цивільних правовідносин можуть бути речі, дії (в тому числі послуги), результати дій, результати духовної і інтелектуальної творчості, комерційна таємниця, особисті немайнові блага.

Речі, в тому числі гроші і цінні папери, а також майнові права та майнові обов'язки в сукупності називають інакше майном. Продукти творчої діяльності в сукупності з особистими немайновими правами іноді називають ідеальними благами.

ü зміст цивільних правовідносин. Включає суб’єктивні права і відповідні їм юридичні обов’язки суб’єктів цивільних правовідносин.

Для участі в цивільних правовідносинах фізичні та юридичні особи повинні мати певні юридичні властивості: правоздатність та дієздатність. Сукупність цивільної правоздатності та цивільної дієздатності називають цивільною правосуб’єктністю.

Цивільна правоздатність – можливість особи мати суб’єктивні цивільні права і цивільні обов’язки.

Правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження і припиняється смертю.

Цивільна дієздатність – здатність особи самостійно набувати цивільні права та обов’язки.

Дієздатність залежить від віку і психічного стану фізичної особи. Види дієздатності за віком:

ü особи, які не досягли 14 років, є мінімально дієздатними. Вони мають право самостійно вчиняти тільки дрібні побутові угоди. Усі інші цивільно – правові акти від їхнього імені та на їх користь здійснюють батьки, усиновителі та опікуни;

ü особи у віці від 14 до 18 років є частково дієздатними. Вони можуть самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, речами, придбаними на ці кошти;

ü з досягненням повноліття (18 років) або одруженням особи до повноліття настає повна дієздатність.

Поняття дієздатності охоплює можливість здійснювати досить широке коло дій з юридичними наслідками. Тому в її складі розрізняють: правочиноздатність, деліктоздатність, тестаментоздатність, трансдієздатність.

Правочиноздатність — це здатність здійснювати правомірні дії, що спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків.

Деліктоздатність — це здатність особи нести відповідальність за скоєне цивільне правопорушення.

Тестаментоздатність — здатність особи залишати заповіт і бути спадкоємцем.

Трансдієздатність — здатність особи своїми діями створювати для інших суб'єктів права і обов'язки і її здатність приймати на себе права і обов'язки, що виникають внаслідок дій інших осіб. Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути:

1) фізичні особи — громадяни України, а також іноземні громадяни і особи без громадянства, які користуються однаковими з громадянами України майновими і особистими немайновими правами за винятками, встановленими у законі;

2) юридичні особи — підприємства будь-яких форм
власності, установи, організації, іноземні підприємства і організації тощо;

3) територіальні громади — населення міста, села, селищ;тощо;

4) Держава Україна та інші держави.

Залежність обсягу дієздатності особи від її психічного стану виявляється в такому:

ü особа. що зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами і яка ставить себе і свою сім’ю в скрутне матеріальне положення, за рішенням суду може бути визнана обмежено дієздатною;

ü особа, що страждає психічною хворобою або недоумством і не розуміє значення своїх дій або не може ними керувати, за рішенням суду може бути визнананедієздатною.

Юридична особа -організація, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права, мати обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Ознаками юридичної особи є :

ü організаційна єдність;

ü наявність відокремленого майна;

ü самостійна майнова відповідальність;

ü участь у цивільному обороті від свого імені;

ü здатність бути позивачем та відповідачем у суді.

Правоздатність та дієздатність юридичної особи виникають одночасно - у момент державної реєстрації і внесення її до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Цивільний кодекс України визначає право власності як врегульовані законом громадянські відносини з володіння, користування і розпорядження майном.

Зміст права власності розкривається через притаманні власнику повноваження - правові можливості здійснювати певні дії:

1) володіння –фактична наявність її у господарстві власника;

2)користування - вилучення з речей корисних властивостей;

3)розпорядження –можливість вирішити юридичну та фактичну долю речі.

Форми власності – це законодавчо встановлені види права власності.

Конституція України встановлює такі форми права власності: приватна, державна і комунальна.

Необхідно сформулювати поняття власності в суб`єктивному та об`єктивному розумінні, відповідно до діючого законодавства слід чітко визначити форми власності і суб`єктів права власності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 6. Основи цивільного права України.	\|	Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов’язків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.