Правовий статус і функції морського порту. Управління морським портом і господарська діяльність

Зазвичай прибережна держава оголошує перелік морських портів, в які дозволяється заходити суднам інших держав. У Російській Федерації перелік таких портів оголошується в «Сповіщеннях мореплавцям». Згідно загальновизнаним нормам міжнародного права прибережна держава може закривати будь-які портидля заходу іноземних суден.

Оскільки іноземним судам без дозволу заборонено плавати по внутрішніх водних шляхах Російської Федерації, то в морських портах, розташованих у гирлах річок, вони можуть підніматися вгору по річці тільки в межах верхньої межі акваторії відповідного порту.

На морські невійськові судна при перебуванні їх у відкритих іноземних портах (як і взагалі у внутрішніх водах) поширюється суверенна влада прибережного держави, і вони підкоряються юрисдикції цієї держави (кримінальної та цивільної), митним, санітарним та іншим правилам. Винятки з цього правила стосуються тільки державних судів, що володіють імунітетом від влади іншої держави.

На відміну від невійськових суден військові кораблі можуть заходити в іноземні порти тільки на запрошення або дозволу прибережної держави. При цьому може встановлюватися термін візиту корабля або обмежуватися кількість кораблів, яким одночасно дозволяється захід, і т. д.

У відкриті порти повинен бути забезпечений вільний доступ невійськових суден усіх країн незалежно від їх прапора на рівній основі. З цього порядку є виняток: судно, терпить лихо, може заходити в будь-який порт прибережної держави.

За останні роки значно розширилася практика перевірки іноземних судів в риболовецьких, економічних зонах і портах США, Канади, Норвегії, Великобританії та інших країн з метою з'ясування, чи дотримуються ці судна правила прибережних держав, що стосуються порядку ведення промислу.

У випадках виявлених порушеньнаціональна інспекція затримує порушників і передає справу про порушення для розгляду в судах за місцем стоянки затриманого іноземного судна.

В кінці 70-х і початку 80-х років XX ст. не які західні країни стали приймати на індивідуальній і колективній основі заходи з контролю за іноземними судами в своїх портах. Так, в 1982 р. морські влади 14 західноєвропейських країн - Бельгії, Великобританії, Нідерландів, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Норвегії, Португалії, Фінляндії, Франції, ФРН і Швеції підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо контролю з боку держави порту. У Меморандумі встановлюється, що портові влади відповідної країни вправі піддати перевірці іноземне судно з метою відповідності його вимогам, що містяться в Міжнародній конвенції про вантажну марку 1966 р., СОЛАС-74/78, МАРПОЛ-73/78, Міжнародної конвенції про підготовку і діштомірованіі моряків та несення вахти 1978 р., МППСС-72, Конвенції про торгових суднах 1976 р. (Конвенція МОП № 147). Огляд проводиться при відвідуванні судна, в ході якого здійснюється перевірка суднової документації. У разі виявлення недоліків на самому судні або в судновій документації судно може бути затримано в порту до усунення виявлених недоліків.

Прибережне держава вправі оглянути судно будь-якої держави, включаючи ті, які не є стороною перерахованих вище конвенцій. У разі виникнення інциденту капітан судна зобов'язаний повідомити про це російському консулу та представнику Мінтрансу Росії.

Аналогічні меморандуми підписано також країнами Карибського басейну, південній частині Тихого океану, Середземного моря, Чорного моря і т. д.

Особливості правового режиму морських портів Російської Федерації визначені Федеральним законом «Про внутрішніх морських водах, територіальному морі та прилеглій зоні Російської Федерації» 1998 р. і КТМ Росії 1999

Морські порти оголошуються відкритими для заходження іноземних суден на підставі рішення Уряду Російської Федерації. Перелік таких морських портів публікується в «Сповіщеннях мореплавцям».

Посадовою особою, що регулює заходження суден у морський торговельний порт і вихід з цього порту і відповідає за безпеку мореплавства в зазначеному порту, є капітан морського торговельного порту, з яким узгоджує свої дії капітан морського рибного порту в разі, якщо його дії зачіпають компетенцію капітана морського торговельного порту.

Всі іноземні судна, крім військових кораблів та інших державних суден, що експлуатуються в некомерційних цілях, незалежно від їх призначення і форм власності можуть заходити в морські порти, відкриті для заходу іноземних суден.

Відносно іноземних суден держав, в яких є спеціальні обмеження заходу в їх морські порти щодо аналогічних суден Російської Федерації, Урядом Російської Федерації можуть бути встановлені відповідні обмеження.

Іноземні судна при заході в морські порти під час перебування у вказаних портах та при виході з них зобов'язані дотримуватись:

- Законодавство Російської Федерації, що стосується забезпеченнябезпеки судноплавства і регулювання руху суден, надання допомоги та рятування, використання радіозв'язку, захисту навігаційних засобів, устаткування і споруд, підводних кабелів і трубопроводів, проведення морських наукових досліджень, вивчення, використання і охорони водних об'єктів, надр, водних біоресурсів територіального моря, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки;

- Прикордонні, митні, податкові (фіскальні), санітарні, імміграційні, ветеринарні, фітосанітарні, навігаційних та інших правил, які встановлені законами Російської Федерації та іншими нормативно-правовими актами Російської Федерації;

- Правила, встановлені для морських портів;

- Правила в'їзду в морські порти, перебування в них і виїзду з них іноземних громадян та осіб без громадянства, що діють на території Російської Федерації;

- Інші правила, встановлені законодавством Російської Федерації, а також міжнародні норми та стандарти, встановленіміжнародними договорами Російської Федерації.

Вихід іноземного судна з морського порту здійснюється тільки з дозволу капітана морського порту за погодженням з посадовими особами ФСБ і митних служб Росії.

Іноземні судна, військові кораблі та інші державні судна має право здійснювати вимушений захід у порти в силу наступних надзвичайних обставин:

- При аварії, буксирування, стихійного лиха або сильному штормі, загрозливому безпеки іноземного судна, іноземного військового корабля або іншого державного судна;

- Для доставки врятованих людей;

- При необхідності надання термінової медичної допомоги члену екіпажу або пасажиру, а також у силу інших надзвичайних обставин.

У повідомленні про вимушене заходження повинні міститисявідомості про назву іноземного судна, іноземного військового корабля або іншого державного судна; державі прапора; імені та прізвища капітана іноземного судна; типі рухової установки; причини вимушеного заходу; потреби в допомозі та її характер; передбачуваний час вимушеного заходу, а також інші відомості.

Держави можуть надавати одна одній наоснові взаємності у внутрішніх морських водах і портах національний режим або режим найбільшого сприяння або те й інше одночасно.

Під національним режимом розуміється надання державою іноземним невійськовим суднам, їх вантажів і пасажирів такого ж режиму, як і для своїх національних судів, вантажів і пасажирів. Зазвичай національний режим, який встановлюється для іноземних суден, не поширюється на каботаж, буксирування, рятувальні роботи в портових водах, пільги для промислових і спортивних суден.

Під режимом найбільшого сприяння розуміється надання державою іноземним невійськовим суднам, їх вантажів і пасажирів таких пільг, які воно вже надало (чи може надати в майбутньому) судам будь-якої третьої держави.

Іноземні судна в акваторії порту зобов'язані дотримуватись законодавства прибережної держави, впершу чергу навігаційні, радіотелеграфні, портові, митні, санітарні та інші правила. У багатьох державах іноземним судам забороняються перевезення вантажу в каботажі, лоцманська проводка, рятувальні операції, промислові операції. Цим же принципам слід і законодавство Російської Федерації. Лоцманська проводка на підходах до російських портів, в їх межах іміж портами здійснюється державними морськими лоцманами.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порти України. Господарська діяльність морського порту	\|	Тема 9. Основи річкового права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.