Психодіагностичні методи та підходи

В психології загальноприйнятим є також розподіл методів дослідження на:

1) не експериментальні (описові): різні види (методики) спостережень, бесіди, вивчення продуктів діяльності.

2) експериментальні, які ґрунтуються на спрямованому створенні умов, що забезпечують виділення досліджуваного фактора і реєстрацію його проявів, та припускають активне втручання дослідника в діяльність випробуваного.

а) лабораторний

б) природний

в) констатуючий

г) формуючий.

Основні діагностичні підходи психодіагностики:

1. Об’єктивний підхід – діагностика здійснюється на основі успішності (результативності) та/або способу (особливостей) виконання діяльності.

а) методики діагностики особистісних (характерологічних) особливостей

- «тести дії» («цільові особистісні тести»)

- «ситуаційні тести»

б) тести інтелекту (здібностей)

2. Суб’єктивний підхід – діагностика на основі повідомлень випробуваного про себе, самоопису особливостей особистості, стану та поведінки:

- особистісні опитувальники,

- опитувальники станів та настрою

- опитувальники ставлення (анкети)

3. Проективний підхід – діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії з нейтральним стимулом-завданням, що стає завдяки своїй невизначеності об’єктом проекції.

- моторно-експресивні

- перцептивно-структурні

- апперцептивно-динамічні

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психодіагностика й психологічна оцінка	\|	Вимоги до створення та перевірки методик. Стандартизація, надійність та валідність психодіагностичного вимірювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.