МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Теоретичні основи метрології«Наука розпочинається…з тих пір, як починають вимірювати» Д.І. Мендєлєєв
Тривалий час одиниці для вимірювання вибирали довільно, і це зумовило їх різноманітність. Окремі держави мали свої особливі одиниці, крім того, кожна держава користувалася різними одиницями. З розвитком промисловості і торгівлі гальмуюча роль різнобою в одиницях ставала дедалі відчутнішою. Прогрес природних і технічних наук вимагав установлення єдиної раціональної мови одиниць. Поступово окреслювалася 1 міцніла ідея створення такої системи мір, яка б відповідала певним вимогам, зокрема: – система мір повинна бути єдиною й загальною; – одиниці повинні мати точно визначені розміри; – повинні існувати їх еталони, які не змінюються в часі; – одиниці різних величин повинні бути пов'язані між собою певним співвідношенням; – для кожної величини має існувати тільки одна одиниця; – кратні 1 часткові одиниці повинні перебувати у відношеннях, що дорівнюють основні системі, тобто степінь 10. Ідея побудови всієї системи на десятковій основі належить французькому астроному Г. Мутону, який жив у ХУП ст. 8 травня 1790 р. Національні збори Франції прийняли Декрет про реформу систем мір і доручили Паризькій академії наук провести необхідні роботи по заснуванню метричної системи. 22 червня 1799 р. ці роботи було завершено. Прототипи метра і кілограма передано законодавчому корпусу, а потім - на збереження Національному архіву Франції. відтоді щ прототипи іменуються "архівними1*. У першій половині XIX ст. метрична система мір почала впроваджуватися у Франції, а невдовзі іншими країнами. Міжнародній уніфікації сприяли всесвітні виставки, де різновидність мір утруднювала порівняння характеристик експонатів. На Паризькій виставці 1867 р. було утворено Комітет мір, ваги і монет, членом якого став російський академік В.С. Якобі. Вирішальний вплив на весь подальший розвиток метричної системи мала доповіді, писана в 1861 р. російськими академіками 0.3. Струвє. І.І. Вільдом і В.С. Якобі Я надіслана від імені Петербурзької академії наук в Паризьку академію наук. У доповіді наголошувалося на необхідність виготовлення нових міжнародних прототипів метра і кілограма, якомога близьких до "архівних" прототипів, а також, у достатній кількості, однотипних копій для розподілу між зацікавленими країнами. Роботу пропонувалося доручити комісії, яка б складалася з представників різних держав. Пропозиція було підтримано Паризькою академією наук, і французький уряд звернувся до всіх країн за проханням надіслати до всіх країн представників до метричної Міжнародної комісії для розгляду проблеми виготовлення метричних еталонів. Комісія збиралася в 1870 і 1872 рр. і прийняла важливі рішення. З метою надання метричній системі дійсно міжнародного характеру і забезпечення одноманітності мір в усіх країнах, що її прийняли, необхідно було виготовити і точно звірити один з одним стільки тотожних еталонів метра і кілограма, скільки замовлять зацікавлені країни. Один із еталонів метра і один із еталонів кілограма, найбільш близьких до архівних, слід було прийняти за міжнародні прототипи, а виражені через них решту еталонів - розподілити за жеребом між зацікавленими країнами. 1 березня 1875 р. у Парижі зібралася конференція в складі представників 20 держав. 20 травня 1875 о, було підписано Конвенцію і засновано Міжнародне бюро мір і ваги. Конвенцію підписали повноважні представники 17 держав, у тому числі і Росії. Згідно з конвенцією, МБМіЗ повинно діяти під управлінням Міжнародного комітету мір і ваги /МКМВ/ у складі 14 членів - представників різних держав-учасниць. МШЗ підпорядкований в свою чергу Генеральній конференції з мір і ваги /ПКМд/, яка збирається раз на шість років за участю повноважних представників усіх держав-учасниць, кожна з яких має один вирішальний голос. Виготовлені 31 еталон метра і 34 еталони кілограма було розподілено за жеребом між державами-учасницями. Росії дістались еталони метра № 11 і 28, еталони кілограма 1 12 і 26, з яких декретом від 11 вересня 1918 р. еталон метра І 28 і еталон кілограма і 12 затверджено як державні первинні еталони. До 1975 р. було утворено такі консультативні комітети: ККЕ - Консультативний комітет з електрики; КШР - Консультативний комітет з Фотометрії і радіометрії; ККТ - Консультативний комітет з термометрії; ККШ - консультативний комітет з вивчення метра; ККВС - Консультативний комітет з вивчення секунди; ККЕІіЗ -Консультативний комітет з еталонів для вимірювання іонізуючих випромінювань; МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії; ККО - Консультативний комітет з одиниць. За станом на 1 січня 1975 р. Конвенцію підписали 42 держави. Зараз метрична система застосовується дедалі ширше, особливо після утворення Міжнародної системи одиниць, яка є сучасною формою метричної системи мір і сприяє міжнародному співробітництву і загальному науково-технічному розвитку. Велика заслуга в цьому МШІЗ і його консультативних комітетів, які координують роботу з метрології і готують рішення для затвердження Генеральними конференціями. Великий внесок в розвиток метрології зробив російський вчений Д.І. Менделєєв - засновник наукової метрології, який створив в Росії першу наукову установу з метрології - Головну палату мір і ваги, У 1899 р. в Росії було прийнято закон про міри і ваги, який вперше дав змогу факультативно застосовувати міжнародну метричну систему вір /використання метра і кілограма поряд з основними традиційними мірами - аршином і фунтом/. За пропозицією Д.І. Менделєєва, у 1894 р» було виготовлено з платино-іридієвого сплаву еталон міри довжини у вигляді тригранної призми. На одній нанесено аршин /0,7112 м/, на другій - ярд /0,914 м/, а на третій - метр: всі з відповідними поділками - всього 253 лінії. Метрологія- наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та досягнення потрібної точності. До основних питань метрології належать: загальна теорія вимірювань; методи визначення точності вимірювань; основи забезпечення єдності вимірювань! і одноманітності засобів вимірювань; еталони і зразкові засоби вимірювань; методи передачі розмірів одиниць від еталонів або зразкових засобів вимірювань робочим засобам вимірювань. Метрологія поділяється на такі види: – теоретична метрологія - загальні теоретичні проблеми - теорія вимірювань, методи обробки результатів спостереження з метою оцінки їх точності, теорія величин та їх одиниць, теорія відтворення і передачі розмірів одиниць та ін.; - законодавча метрологія - розробка комплексів взаємопов'язаних і взаємозумовлених загальних правил, вимог і норм, а також інших питань, що потребують регламентації и контролю з боку держави, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань й одноманітності засобів вимірювань; - прикладна метрологія - практичні вимірювання і забезпечення єдності вимірювань, - експериментальна – питання створення еталонів, зразків мір, розробка нових вимірювальних приладів, пристроїв та інформаційних систем. Технічні вимірювання є складовою частиною прикладної метрології. Процес вимірювання характеризується, з одного боку, сприйманням і відображенням фізичної величини, а з іншого - нормуванням, тобто присвоєнням їй певного числового значення /розміру/, але виражається в прийнятих одиницях. Значення величини не слід ототожнювати з розміром. Розмір фізичної величини даного об'єкта існує реально і незалежно від того, знаємо ми його чи ні, виражаємо його в яких-небудь одиницях чи ні. Значення ж Фізичної величини з'являється тільки після того, як розмір величини даного об'єкта виражено за допомогою певної одиниці. Значення фізичної величини дістають внаслідок вимірювання або обчислення. Метрологія - наукова основа чіткості. Прикладні дисципліни цієї науки дають змогу коштувати кількісні характеристики якості продукції й процесів, виявляти ступінь точності і надійності результатів вимірювань, необхідних для поелемнтного контролю якості продукції на всіх етапах її проектування і експлуатації. Вимірювальна техніка - одна із складових матеріально-технічної бази забезпечення якості продукції. Вона становить сукупність методів і засобів вимірювань, яка дав певну І достовірну інформацію про властивості речовин, матеріалів і виробів, про характеристики технологічних процесів. Базуючись на єдності мір і одноманітності вимірювань, за допомогою вимірювальної техніки можна однозначно визначити рівень якості та технічні можливості її підвищення». Процес вимірювання, в результаті якого дістають дані про значення фізичних величин, є процесом інформаційним. Характер впливу цієї інформації визначається її точністю й достовірністю. Основна характеристика одноманітності засобів вимірювань - відповідність їх точності встановленим нормам. Досягнення цього тісно пов'язане з важливою їхньою властивістю - надійністю, відповідність показників встановленим нормам залежить від досконалості методик і періодичності перові тиси та випробування засобів вимірювання. Під метрологічною надійністю засобів вимірювань розуміють їхню властивість зберігати на заданому рівні свої показники протягом потрібного часу. Будь-яке вимірювання за шкалою відношень передбачає порівняння невідомого розміру з відомим і вираження першого через другий в кратному або частковому відношенні. Основний постулат метрології – відлік порівняння однієї і тієї ж величини і постійного розміру є випадковим числом. Це фундаментальне положення є законом природи, на ньому основана вся метрологія. Похибка вимірювання – це відхилення результату вимірювання від дійсного значення вимірюваної величини.
|
||||||||
|