Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 989 «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я», плану поетапного переходу до організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, затвердженого наказом МОЗ від 11.09.2000 № 214, наказую:

1. Затвердити Примірне положення про лікаря загальної практики – сімейної медицини (додаток 1), Примірне положення про медичну сестру загальної практики – сімейної медицини (додаток 2), Примірне положення про відділення загальної практики – сімейної медицини (додаток 3), Примірне положення про денний стаціонар (додаток 4), Примірне положення про стаціонар вдома (додаток 5), Кваліфікаційну характеристику лікаря із спеціальності «загальна практика – сімейна медицина» (додаток 6), Кваліфікаційну характеристику медичної сестри із спеціальності «загальна практика – сімейна медицина» (додаток 7).

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

2.1 Забезпечити діяльність первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини з урахуванням затверджених положень.

2.2 Продовжити нарощування мережі закладів охорони здоров’я загальної практики – сімейної медицини, відкриття відділень загальної практики – сімейної медицини в складі лікувально-профілактичних закладів та забезпечити їх роботу відповідно до затверджених нормативних документів.

2.3 Починаючи з 2001 року проводити атестацію лікарів загальної практики – сімейної медицини та медичних сестер загальної практики – сімейної медицини відповідно до затверджених даним наказом кваліфікаційних характеристик.

2.4 Продовжити відкриття денних стаціонарів та організацію стаціонарів вдома і забезпечити їх функціонування з урахуванням положень, затверджених даним наказом, та статутів лікувально-профілактичних закладів, в складі яких вони організовані.

2.5 Забезпечити наступність в роботі денних стаціонарів, стаціонарів вдома та інших підрозділів лікувально-профілактичних закладів.

3. Головному управлінню медичних кадрів та державної служби (Мельник Ю.В.) розробити і подати на затвердження нормативні документи щодо врегулювання обчислення стажу медичним сестрам загальної практики – сімейної медицини під час проведення їх атестації. до 01.03.2001 року.

4. Головному управлінню організації медичної допомоги населенню (Гойда Н.Г.) спільно з Державним Українським об’єднанням «Політехмед» (Девко В.Ф.) розробити та подати на затвердження табель оснащення амбулаторії загальної практики – сімейної медицини та відділення загальної практики – сімейної медицини, табель оснащення сумки-укладки лікаря загальної практики – сімейної медицини та сумки-укладки медичної сестри загальної практики – сімейної медицини. I квартал 2001 року.

5. Головному управлінню організації медичної допомоги населенню (Гойда Н.Г.) спільно з Українським інститутом громадського здоров’я (Пономаренко В.М.) протягом 2001 року організувати та забезпечити проведення регіональних нарад, семінарів, круглих столів з питань впровадження сімейної медицини. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Картиша А.П.

Міністр В.Ф.Москаленко.

Додаток 3

Додаток 1 до наказу МОЗ України від 23.02.2001 № 72

Примірне положення про лікаря загальної практики – сімейної медицини

1. Лікар загальної практики – сімейної медицини забезпечує надання кваліфікованої первинної лікувально-профілактичної допомоги прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності «загальна практика – сімейна медицина» в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та вдома.

2. На посаду сімейного лікаря призначається лікар, який закінчив лікувальний або педіатричний факультет вищого медичного навчального закладу III – IV рівнів акредитації або медичний факультет університету, пройшов первинну спеціалізацію у вищому медичному навчальному закладі системи післядипломної освіти за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» і має сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності.

3. Навантаження лікаря загальної практики – сімейної медицини проводиться з розрахунку 1 посада лікаря на 1100 – 1200 осіб дитячого і дорослого населення в сільській місцевості, 1400 – 1500 осіб – в міській місцевості.

4. Розрахункові норми обслуговування для лікарів загальної практики – сімейної медицини встановлюються на 1 годину роботи: 5 відвідувань на прийомі в поліклініці, 2 відвідування – під час обслуговування хворих вдома.

5. Призначення та звільнення лікаря загальної практики – сімейної медицини, який працює у закладі охорони здоров’я комунальної власності здійснює головний лікар лікувально-профілактичного закладу.

6. Лікар загальної практики – сімейної медицини в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу відділенням загальної практики – сімейної медицини, у випадку його відсутності – головному лікарю амбулаторно-поліклінічного закладу.

7. Лікар загальної практики – сімейної медицини зобов’язаний:

– надавати кваліфіковану, в тому числі невідкладну, медичну допомогу в обсязі кваліфікаційної характеристики фахівця із спеціальності «загальна практика – сімейна медицина» в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та вдома;

– в показаних випадках забезпечувати консультування хворих завідувачем відділенням, лікарями інших спеціальностей амбулаторно-поліклінічного закладу, за домовленістю – спеціалістами інших лікувально-профілактичних закладів;

– проводити підготовку хворих до госпіталізації та забезпечити своєчасне їх направлення на стаціонарне лікування;

– використовувати в своїй роботі сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих при різних захворюваннях;

– здійснювати профілактичну роботу, направлену на виявлення факторів ризику, ранніх і скритих форм захворювань;

– організовувати і проводити комплекс заходів щодо диспансеризації населення дільниці (виявлення, взяття на облік, проведення лікувально-оздоровчих заходів) та спостереження за станом його здоров’я;

– проводити санітарно-протиепідемічну роботу на дільниці;

– проводити санітарно-освітню роботу серед населення дільниці;

– проводити експертизу тимчасової непрацездатності хворих, за наявності показань направляти їх на лікарську консультативну комісію;

– систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію та рівень медичних знань медичної сестри загальної практики – сімейної медицини;

– вести обліково-звітну медичну документацію;

– забезпечувати консультування населення дільниці з медико-соціальних та медико-психологічних питань, питань планування сім’ї;

– організовувати надання медичної допомоги населенню в екстремальних ситуаціях.

8. Лікар загальної практики – сімейної медицини має право:

– здійснювати контроль за роботою підпорядкованого йому середнього і молодшого медичного персоналу;

– подавати пропозиції керівництву щодо покращання організації надання медичної допомоги населенню на засадах загальної практики – сімейної медицини;

– брати участь в нарадах, науково-практичних конференціях, семінарах з питань надання лікувально-профілактичної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини;

– провадити підприємницьку діяльність за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина».

9. Робота лікаря загальної практики – сімейної медицини здійснюється за графіком, в якому передбачено фіксовані години амбулаторного прийому хворих, допомога вдома, профілактична та інша робота і який затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

Додаток 4

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДОДАТКИ	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.