Грілка. Грілка застосовується як місцева теплова процедура з метою розсмоктування запальних процесів, для зігрівання, як знеболюючий засіб. Протипоказання для застосування: гострі запальні процеси черевної порожнини( апендицит, холецистохолангіт), при підозрі на пухлину, кровотеча. Існують резинові та електричні грілки, але останні у дітей застосовуються лише при постійному контролі з боку дорослих. Резинова грілка являє собою резервуар ємністю 1,0—1,5 л з притертою пробкою, що пригвинчується. Грілку наповнюють гарячою водою (60-70°С) на половину або третину об‘єму. Повітря з неї випускають натисканням руки та загвинчують, перевертають горловиною донизу, щоб впевнитися в герметичності. Грілку витирають та огортають чистим сухим рушником, потім прикладають до тіла хворого.
При відсутності резинової грілки можливо використовувати пляшку, що таксамо міцно закривають, перевертають донизу, огортають полотенцем.
Ступінь нагріва електричної грілки регулюють за допомогою реостату.
Пухир з льодом.Показання для застосування:кровотечі, забої,початкові стадії запального процесу. Пухир являє собою резиновий резервуар, особливої форми з широкою основою та широким отвором, що загвинчується широкою пробкою мал. 1. В пухир накладають маленькі шматочки льоду, розміром 1-2 см, випускають повітря і закривають. На поверхню шкіри під міхур кладуть полотенце або складену в декілька раз тканину. При застосуванні в ділянці голови. Його підвішують над дитиною.