Оцінка об-ставин

Тлумачення

Норми

Висновок суду щодо тези на підставі оцін-ки обставин та норм

ТЕЗА

НОРМА

Посібник із написання судових рішень

Таким чином, суд вважає за доцільне звернутися до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, та до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997.

Відповідно до статті 21 Міжнародного пакту про громадян-ські і політичні права свобода мирних зібрань не може бути обмежена, «…окрім випадків, встановлених законом і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах на-ціональної безпеки чи громадської безпеки, громадського по-рядку, охорони здоров’я і моралі або захисту прав та свобод інших осіб». Аналогічною є вимога пункту 2 статті 11 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, де зокрема зазначено, що здійснення свободи мирних зі-брань «…не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпе-ки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обме-жень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави».

Оскільки вимоги статті 21 Міжнародного пакту про грома-дянські і політичні права та вимоги пункту статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є суголосними з вимогами частини другої статті 39 Консти-туції України, суд вважає обґрунтованим застосування цих міжнародних актів як закону, на підставі якого можуть засто-совуватися обмеження щодо здійснення свободи мирних зі-брань. Суд застосовуватиме Конвенцію про захист прав люди-ни і основоположних свобод 1950 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997, зокре-ма зважаючи на Застереження 1, відповідно до якого «Україна повністю визнає на своїй території дію … статті 46 Конвен-ції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов’язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції».

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обмеження свободи мирних зібрань	\|	Висновок суду щодо тези на під-ставі оцінки норми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.