Висновок суду щодо тези на під-ставі оцінки норми

104	Посібник із написання судових рішень

	Суд застосовуватиме Міжнародний пакт про громадянські і
	політичні права з урахуванням Сіракузьких принципів тлума-
	чення обмежень та втручань при застосуванні Міжнародного
	пакту про громадянські і політичні права, затверджених Еконо-
	мічною і соціальною радою ООН (Документ ООН E/CN.4/1985/4,
	Додаток (1985). Зрештою, суд звертатиметься до Керівних прин-
	ципів щодо свободи мирних зібрань, підготовлених Радою екс-
	пертів БДІПЛ ОБСЄ та рекомендованих державам-членам ОБСЄ
	для регулювання та захисту свободи мирних зібрань.
	Суд першої інстанції задовольнив позов Виконавчого коміте-	ТЕЗА
	ту Н-ської міської ради, стверджуючи, що проведення Громад-
	ською організацією пікетування Прокуратури Н-ської області
	під гаслом «Геть корупцію з прокуратури!» порушує права і
	свободи інших громадян щодо вільного пересування, досту-
	пу в будівлю прокуратури працівників та відвідувачів, а також
	руху транспортних засобів у центральній частині міста.
	Вирішуючи, чи було обмеження свободи мирних зібрань, засто-	Тлумачення
	соване судом першої інстанції, спрямоване на попередження по-	норми
	рушень прав і свобод інших осіб, суд звертає увагу на таке. Від-
	повідно до Сіракузьких принципів тлумачення обмежень та втру-
	чань при застосуванні Міжнародного пакту про громадянські і
	політичні права у випадку виникнення конфлікту між правом,
	захищеним Пактом, та іншим правом слід визнавати та брати до
	уваги той факт, що Пакт спрямований на захист основоположних
	прав та свобод (п. 36). Окрім цього, відповідно до Керівних прин-
	ципів щодо свободи мирних зібрань будь-які обмеження свободи
	мирних зібрань повинні бути пропорційними. При цьому оцінка
	пропорційності того чи іншого обмеження вимагає врахування
	низки факторів, до яких, зокрема, належить: характер права, що
	обмежують; важливість мети, заради якої необхідно застосовува-
	ти обмеження; характер і обсяг обмеження; співвідношення між
	обмеженням і метою, яку таке обмеження переслідує; можливість
	досягнення такої самої мети шляхом менш суворих обмежень.
	Щодо характеру свободи мирних зібрань суд наголошує, що у	Тлумачення
	світлі Конвенції про захист прав людини та основоположних	норми
	свобод свобода мирних зібрань має природний характер,
	вона безпосередньо пов’язана з демократією та свободою
	вираження поглядів (див., зокрема, п. 39 Рішення Європей-
	ського Суду з прав людини у справі «Кузнєцов проти Росії»
	(Sergey Kuznetsov v. Russia, № 10877/04).

Посібник із написання судових рішень

Для здійснення цієї свободи слід гарантувати проведення
зібрань у зоні видимості та чутності тієї аудиторії, до якої
звертається зібрання. Окрім цього суд зазначає, що для того,
щоб свобода мирних зібрань не втрачала своєї суті, органам
влади важливо продемонструвати терпимість до мирних зі-
брань, зокрема до неминучого порушення звичного плину
життя, включаючи порушення громадського руху (див. також
п. 44 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі
«Кузнєцов проти Росії»).
З огляду на таке суд вважає, що проведення Громадською	Оцінка об-
організацією пікетування Прокуратури Н-ської області під	ставин під
гаслом «Геть корупцію з прокуратури!» для досягнення мети	кутом зору
цього зібрання могло відбуватися лише біля приміщення	витлумаченої
Прокуратури Н-ської області. Зважаючи на викладені вище	норми
аргументи, суд також вважає, що обмеження свободи мир-	Висновок
ного зібрання судом першої інстанції з метою захисту прав і
суду щодо
свобод інших громадян щодо вільного пересування, доступу
тези на під-
в адмінбудівлю прокуратури працівників та відвідувачів, а
ставі оцінки
також руху транспортних засобів у центральній частині міста
обставин та
було непропорційним.
норм

Щодо твердження відповідача про те, що суд першої інстан-	ТЕЗА
ції мав право задовольнити позов, якщо були докази того,
що проведення мирного зібрання може створити в майбут-
ньому (а не створювало в минулому, якби таке було) реаль-
ну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю
населення або правам і свободам інших людей, суд звертає
увагу на таке.
Відповідно до частини п’ятої статті 182 Кодексу адміністра-
тивного судочинства України від 6.07.2005 «Суд задовольняє	НОРМА
вимоги позивача в інтересах національної безпеки та гро-

мадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення збо-
рів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може
створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, за-
грозу здоров’ю населення або правам і свободам інших лю-
дей...». Окрім цього, відповідно до частини четвертої статті
71 Кодексу адміністративного судочинства України «Суб’єкт
владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього
документи та матеріали, які можуть бути використані як
докази у справі».

106 Посібник із написання судових рішень

Таким чином, позивач був зобов’язаний надати суду першої ін-станції докази того, що проведення Громадською організацією пікетування Прокуратури Н-ської області може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. Суд вважає, що подана по-зивачем інформація про те, що після проведення попереднього пікетування на його адресу надійшли скарги з приводу перешко-джання учасниками пікетування руху транспортних засобів не є доказом того, що мирне зібрання може створити реальну небез-пеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей у світлі частини другої статті 39 Конституції України. Також суд не вважає доказами такої небез-пеки свідчення у судовому засіданні ОСОБИ_2 та ОСОБИ_3 про перешкоджання учасниками пікетування руху транспортних за-собів під час проведення попереднього мирного зібрання.

Щодо твердження відповідача про те, що неможливість по-зивача забезпечити охорону громадського порядку під час проведення масових заходів не може бути підставою їх забо-рони, суд зауважує таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990

«забезпечення громадського порядку» є одним із основних за-вдань міліції. Для здійснення цього завдання міліція відповідно до статті 11 цього Закону наділена такими повноваженнями:

«1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громад-ський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешко-джають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністра-тивні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог засто-совувати передбачені цим Законом заходи примусу…

8) у випадках, передбачених Кодексом України про адміні-стративні правопорушення, накладати адміністра-тивні стягнення або передавати матеріали про адміні-стративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об’єднань або трудових колективів…

20) відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, гро-мадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей…»

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Висновок суду щодо тези на під-ставі оцінки норми	\|	Оцінка обста-вин під кутом зору норми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.