Види дієздатності

Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види

Цивільна дієздатність означає фактичну здатність людини здійснювати ті чи інші юридичні дії, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Аналогічним чином визначалася цивільна дієздатність громадянина в ст. 11 Цивільного кодексу УРСР 1963 р., під якою малася на увазі здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки. Сучасне розуміння дієздатності, яке знайшло своє відображення в ч. 1 ст. 30 ЦК України, дещо відрізняється від колишнього. Цивільна дієздатність розглядається як здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов'язки. Але до сказаного робиться істотне доповнення: "самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання". Таким чином, найбільш істотними елементами змісту дієздатності фізичних осіб згідно із цивільним законодавством України є можливість самостійного укладання правочинів (правочиноздатність) і можливість нести самостійну майнову відповідальність (деліктоздатність).

Дієздатність, як і правоздатність - це також здатність особи, але вже не природна властивість як така, а готовність до здійснення визначених дій і вчинків, передбачених законом, що становлять права і обов'язки фізичної особи. Існування такої здатності вже не має абстрактного характеру і не може бути однаковою для всіх фізичних осіб. Вона безпосередньо пов'язана з можливістю діяти, при врахуванні якої до участі в цивільних відносинах допускаються не всі особи, а лише ті, які здатні здійснювати розумні дії і вчинки, усвідомлювати, що і для чого вони роблять.

Види дієздатності

Обсяг дієздатності визначається ЦК і залежить від двох факторів: віку людини та стану її здоров'я.

Залежно від віку розрізняють такі види цивільної дієздатності:а) повну, що виникає із досягненням 18 років;б) неповну (у віці від 14 до 18 років);в) часткову (до досягнення 14 років).

Зважаючи на стан здоров'я, особа може бути обмежена у дієздатності або визнана недієздатною.

Варто зазначити, що ЦК змінив вікові межі для фізичних осіб, які існували раніше. Так, за ЦК УРСР 1963 р. віковою межею було 15 років. Відповідно, неповну цивільну дієздатність мали неповнолітні віком від 15 до 18 років, а частково дієздатними вважалися особи, які не досягли 15-річного віку. Така зміна була пов'язана з необхідністю привести ЦК України у відповідність до кримінального законодавства.

Участь у цивільних правовідносинах осіб, які не володіють достатньою дієздатністю, здійснюється за допомогою дієздатних батьків, а також з використанням сімейно-правових інститутів усиновлення, опіки, піклування, прийомної родини, патронату.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Повна цивільна дієздатність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.