Про нотаріат

Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є:

2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) припинення громадянства України або виїзд за межі України на постійне проживання;

Згідно з п. 5 ст. 30 Закону України "Про нотаріат" підставою припинення нотаріальної діяльності є припинення у нотаріуса громадянства України або його виїзд за межі України на постійне проживання. Подібна підстава зазначена і в ст. 12 цього Закону та застосовується у разі анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Формулювання ст. 30 Закону України "Про нотаріат" є більш переконливим, ніж те, що міститься у ст. 12 цього Закону, оскільки в ньому використовується вираз "припинення громадянства", а не його "втрата", що є лише одним з випадків припинення громадянства (див. коментар до ст. 12 Закону України "Про нотаріат"). Припинення нотаріальної діяльності на цій підставі відбувається одночасно з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та з урахуванням тих самих аргументів. Отже, враховуючи положення ст. 12 Закону України "Про нотаріат" та п. 5 ст. 30 цього Закону, процедури анулювання свідоцтва та припинення діяльності можуть відбуватися одночасно на подібних за змістом підставах.

Варто зауважити, що зупинення нотаріальної діяльності у вигляді заходу юридичної відповідальності має негативні наслідки для приватного нотаріуса навіть у разі поновлення нотаріальної діяльності. Так, нотаріус, діяльність якого зупинялась через вчинення ним певних порушень, не може бути керівником стажування (див. коментар до ст. 13 Закону України "Про нотаріат"). Важливо, що наведені негативні наслідки настають лише у випадку поновлення нотаріальної діяльності після її зупинення. Судовій практиці відомий випадок, коли інформацію, викладену в листі управління юстиції про неможливість приватного нотаріуса бути керівником стажування у зв'язку з тим, що його робота зупинялася за допущені порушення законодавства (а саме - невідповідність робочого місця встановленим вимогам), було розцінено як недостовірну і таку, що порочить честь, гідність та ділову репутацію нотаріуса (рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.07.2010 року у справі № 2-1000/10). Разом з тим Апеляційний суд Чернігівської області рішенням від 03.09.2010 року скасував вказане рішення суду першої інстанції та вказав, що, аналізуючи зміст зазначеного листа у сукупності з обставинами справи, наведене в ньому висловлювання не містить ознак умислу на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, а є критичною оцінкою недоліків, що мали місце в роботі позивача як приватного нотаріуса.

Останнє ж не завжди передбачає відновлення права на зайняття нотаріальною діяльністю. Наприклад, відповідно до п. З ст. 30 Закону України "Про нотаріат" неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 29і цього Закону (тобто у разі невідповідності робочого місця встановленим вимогам, а також у випадку порушення щодо укладення договору страхування), є підставою припинення нотаріальної діяльності (див. коментар до ст. 30 Закону України "Про нотаріат"). Важливо, що припинення нотаріальної діяльності є правовим наслідком неусунення будь-якого порушення, передбаченого в ч. 1 ст. 29і Закону України "Про нотаріат". Так, згідно з п. 7 ст. 30 цього ж Закону нотаріальна діяльність припиняється у разі невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу (див. коментар до ст. 30 Закону України "Про нотаріат"). У наказі про зупинення нотаріальної діяльності зазначається виявлене порушення, сам факт зупинення діяльності з цієї підстави, строк, наданий нотаріусу для усунення порушення, тощо. У зазначеному пункті йдеться про невиконання нотаріусом наказу в цілому, таким чином, неусунення приватним нотаріусом виявленого порушення протягом наданого для цього строку можна розуміти як невиконання приписів наказу, тобто підставу припинення нотаріальної діяльності. Формулювання вказаної норми слід визнати доволі загальним та таким, що потребує уточнення. Зокрема, враховуючи, що у ст. 30 Закону України "Про нотаріат" передбачено окремим пунктом таку підставу припинення діяльності, як неусунення нотаріусом порушень, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 29і цього Закону, доцільним здається визначити в цьому ж пункті, що підставою припинення нотаріальної діяльності є неусунення будь-якого з порушень, передбачених в ч. 1 ст. 29і Закону України "Про нотаріат", у строк, визначений у наказі про зупинення нотаріальної діяльності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Документи, що подаються для оформлення поновлення у громадянстві України	\|	Податки в системі макроекономічних регуляторів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.