Видаючи позичку своєму клієнтові, банк А створив гроші. Дійсно, клієнт прийшов у банк із борговим зобов'язанням, що не є грішми, а вийшов відтіля з поточним рахунком в 50 тис. дол. Як ви пам'ятаєте, поточні (чекові) рахунки є грішми, тому що чеки, виписані по цих рахунках, приймаються як засіб обігу.
Клієнт витрачає позичку на придбання будівельних матеріалів і виписує чек на банк А на суму 50 тис. дол. Фірма, що продала ці будматеріали вручає чек на 50 тис. дол. своєму банку Б.
Банк Б одержує чек, виписаний на банк А и посилає його разом із чеками, виписаними на інші банки – у центральний банк. Тут службовець урахує або інкасує банку Б цей чек шляхом збільшення його резерву на 50 тис. дол. і скорочення на цю же суму резерву банку А. Чек ураховується всього лише бухгалтерськими позначками. Врахований чек посилає в банк А и банк довідається, що його клієнт зняв гроші з рахунку. Після пред'явлення рахунку до оплати: