Техніка внутрішньовенних ін’єкцій

При цьому способі введення лікарська речовина поступає безпосередньо в кров і надає негайну дію. Введення лікарських речовин у вену забезпечує точніше дозування препаратів, а також дає можливість введення таких засобів, які не всмоктуються з шлунково-кишкового тракту або дратують його слизисту оболонку.

Місце введення: частіше у вену ліктьового згину, у дітей перших років життя – вени в області променевозап'ясного суглоба, підшкірні вени голови, вени області гомілковостопного суглоба.

Оснащення: Стерильні голка і шприц одноразового використання ємністю 10 або 20 мл в упаковці, стерильні гумові рукавиці одноразового використання в упаковці, лікарські препарати в ампулах і флаконах, пилочка, 70% р-н етилового спирту, ватні кульки, джгути, полотняна серветка (рушник), лоток для використаних інструментів і матеріалів, пінцети в потрійному розчині.

І. Підготовка процедури

· Ретельно вимити двічі руки з милом, витерти рушником, обробити 70% розчином Забезпечується інфекційна безпека.

· Звірити напис на ампулі з призначенням лікаря, звернути увагу на термін придатності. Забезпечується точність мед сестринського догляду.

· Звільнити одноразовий шприц і голку від упаковки.

· Розчин набрати із ампули в шприц.

· Видалити з шприца пухирці повітря. Запобігання утворення емболій.

· Покласти шприц з набраними лік. речовинами на лоток. Забезпечується інфекційна безпека.

· На цей лоток покласти 3 ватні кульки, змочені у 70% р-ні етилового спирту. Забезпечується інфекційна безпека.

· Провести психологічну підготовку пацієнта. Заохочується пацієнта до співпраці.

· При виконанні ін’єкцій пацієнт має лежати в ліжку. Запобігання непритомності.

· Рука пацієнта повинна розташовуватись на столі в зручному, максимально розігнутому у ліктьовому згині положенні.

ІІ. Виконання процедури.

Намітити місце ін’єкції. Найзручніше виконувати внутрішньовенну ін’єкцію в вени ліктьового згину. Це пояснюється доброю фіксацією вени в підшкірній основі, що не дає їй можливості зміщуватись і спадатися під час ін’єкції.
На плече вище ліктьового згину накласти гумовий джут; під джгут підкласти полотняну серветку. Джгут зав’язати таким чином, щоб вільні кінці були спрямовані вгору і не заважали під час виконання ін’єкції, а також щоб його можна було легко розв’язати лівою рукою. Забезпечується чітке конкурування венозних стовбурів і створення штучного венозного спазму.
Запропонувати пацієнту кілька разів енергійно стиснути і розтиснути кулак. Розтерти згинальну поверхню передпліччя рукою у напрямку від кисті до ліктьового згину. Забезпечується посилення венозного застою.
Кінчиком вказівного пальці правої руки пропальпувати вени ліктьового згину і вибрати велику і малорухому вену. Забезпечується правильність мед сестринського догляду.
Запропонувати пацієнту стиснути кулак. Забезпечується чітке контурування вени.
Двічі протерти місце ін’єкції стерильними ватними кульками, змоченими у 70% розчині етилового спирту. Забезпечується інфекційна безпека.
Взяти наповнений ліками шприц правою рукою так, щоб 2 палець підтримував муфту голки, 1, 3, і 4 пальці – циліндр шприца, а 5 палець розміщувався на поршні.
Першим пальцем лівої руки відтягнути шкіру нижче від наміченого місця ін’єкції. Забезпечується точна фіксація вени.
Голку шприца встановити під гострим кутом до поверхні шкіри по напрямі току крові. Зріз голки повинен бути догори. Обережно проколоти шкіру і стінку фіксованої вени. Забезпечується правильність мед сестринського догляду.

Опустити шприц і провести голку ще на 5-10 мм по ходу вени. При правильному положенні голки у вені в шприці з’явиться темна венозна кров. У пацієнтів з низьким артеріальним тиском кров у шприці буде після того, як поршень шприца злегка потягнути на себе. Якщо з першого разу не вдалося потрапили у вену, потрібно потягнути голку трохи на себе або ввести її трохи глибше, але щоб вона залишалася у підшкірній основі.
Перед введенім розчину лівою рукою обережно зняти накладений на плече гумовий джгут, запропонувати пацієнту розтиснути кулак. Забезпечується правильне і швидке попадання ліків в кров’яне русло.
Не змінюючи положення шприца першим пальцем лівої руки натиснути на рукоятку поршня, і повільно ввести препарат. При повільному введенні препарат не викликає небажаної реакції організму.

ІІІ. Закінчення процедури

Після закінчення введення лікарської речовини прикласти до місця ін’єкції стерильну ватну кульку змочену у 70% розчині етилового спирту. Забезпечується інфекційна безпека; запобігання виконання непритомності.
Запропонувати пацієнту зігнути руку в ліктьовому суглобі і затиснути ватну кульку з спиртом на 3-5 хв. Заборонити пацієнту різко вставити після ін’єкції. Забезпечується інфекційна безпека; запобігання виникнення непритомності.
Відпрацьовані ватні кульки занурити у5% розчині хлораміну в ємності, про маркірованій “Для використаних ватних кульок” на 1 годину. Забезпечується інфекційна безпека.
Відпрацьований шприц занурити у 5% розчині хлораміну, в ємності про маркірованій “Для замочування одноразових шприців і голок” на 1 годину. Забезпечується інфекційна безпека.
Вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти. Забезпечується інфекційна безпека.
Зробити відмітку про виконання. Забезпечується правильність мед сестринського догляду.

Внутрішньовенні краплинні вливаннядозволяють вводити великі кількості рідини, не перенавантажуючи серцево-судинну систему. Рідина, що вводиться, повинна мати склад, що не змінює осмотичного тиску крові, не містити сильнодіючих засобів, бути ретельно простерилізованою і підігрітою до 40°С.

- Після перемішування вмісту флакона обробляють його пробку спиртом або йодом, звільнивши голку від захисного ковпачка, вводять її в пробку флакона якомога глибше.

- Флакон повертають вверх дном, укріплюють на штативі і звичайним способом заповнюють систему.

- З фільтру і крапельниці витісняють повітря, підвівши крапельницю так, щоб капроновий фільтр знаходився вгорі, а трубка крапельниці - внизу. Розчином, що вводиться, заповнює крапельницю до половини, потім опускають її і витісняють повітря з нижнього відділу трубки, поки розчин не почне поступати з голки струменем. На трубку перед голкою накладають затиск.

- Перед пункцією шкіру обробляють спиртом. Якщо є абсолютна упевненість в правильно виконаній пункції вени (надходження крові через голку), систему сполучають з голкою і приступають до введення розчину у вену.

- Протягом декількох хвилин спостерігають, чи не поступає рідина під шкіру (при цьому може з'явитися припухлість), потім голку фіксують липким пластиром по напряму вени, а область пункції закривають стерильною серветкою. Успішне виконання процедури значною мірою залежить від правильної фіксації кінцівок або голови дитини. Кут між голкою і шкірою обережно заповнюють стерильними марлевими серветками, які також фіксуються двома довгими широкими смужкамилейкопластиру. Нерухомість кінцівки забезпечується шляхом її іммобілізації в лангеті.

- Під час введення розчину треба стежити за роботою всієї системи, чи не промокає пов'язка, чи не утворився інфільтрат або набряклість в області вливання унаслідок надходження рідини мимо вени, чи не припинився струм рідини із-за перегину трубок системи або закупорки вени.

- Медична сестра під час процедури повинна стежити за зовнішнім виглядом хворого, пульсом, частотою дихання, звертати увагу на його скарги. При щонайменшому погіршенні стану вона терміново викликає лікаря.

- Введення розчину може бути струменевим і краплинним. До струменевих введень (не більше 50 мл рідини) вдаються при необхідності швидкого відшкодувати об'єм циркулюючої рідини (масивні крововтрати під час операції, шок або колапс).

- При краплинному способі розчин, що вводиться, поволі, по краплях, потрапляє в русло крові; число крапель регулюється крапельницею.

В останній час при крапельних вливаннях користуються крапельницями разового користування, голками «бабочками» та спеціальними катетерами для внутрішньовенних впорскувань. Для збереження прохідності голки або катетера, якщо виникає потреба в тимчасовому припиненні крапельного введення та попердження згортання крові роблять так званий гепариновий замок. Для цього змішують 1 мл гепарина та 9 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, вводять через канюлю або голку 1 мл цієї суміші і закривають канюлю голки спеціальним гумовим ковпачком.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Внутрішньо м’язові ін’єкції.	\|	Зовнішнє застосування лікарських речовин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.