• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю)

1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

2. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

4. Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

5. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках.

7. У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

9. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

10. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

11. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

14. Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

2. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) ( 656-2009-п ).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності ( 1324-2007-п, 75-2008-п, 212-2008-п, 315-2008-п, 365-2008-п, 483-2008-п, 493-2008-п, 698-2008-п, 699-2008-п, 747-2008-п, 775-2008-п, 790-2008-п, 835-2008-п, 843-2008-п, 848-2008-п, 895-2008-п, 909-2008-п, 935-2008-п, 947-2008-п, 1097-2008-п, 1139-2008-п, 1164-2008-п, 16-2009-п, 21-2009-п, 25-2009-п, 303-2009-п, 345-2009-п, 353-2009-п, 406-2009-п, 413-2009-п, 477-2009-п, 513-2009-п, 540-2009-п, 546-2009-п, 547-2009-п, 548-2009-п, 939-2009-п, 1048-2009-п, 1126-2009-п, 1288-2009-п, 9-2010-п, 100-2010-п, 178-2010-п, 238-2010-п, 565-2010-п, 977-2010-п, 1059-2010-п, 1093-2010-п, 1137-2010-п, 1174-2010-п, 1230-2010-п, 311-2011-п, 351-2011-п, 1100-2011-п, 1104-2011-п, 1113-2011-п, 1116-2011-п, 1405-2011-п, 219-2012-п, 259-2012-п, 306-2012-п, 910-2012-п, 911-2012-п, 919-2012-п, 1207-2012-п, 31-2013-п, 191-2013-п, 276-2013-п ) і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань ( z1690-12 ) залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

• дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
• найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

• подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
• перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
• звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
• неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Стаття 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю)

1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

3. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

• найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
• найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;
• перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
• дата початку та дата закінчення заходу;
• тип заходу (плановий або позаплановий);
• вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
• підстави для здійснення заходу;
• предмет здійснення заходу;
• інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

4. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

5. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

6. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

7. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб’єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис ( z0373-13 ) видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

9. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

• дату складення;
• тип заходу (плановий чи позаплановий);
• вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
• термін усунення порушень;
• найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
• найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
• прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

10. У разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб’єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

2. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:

• повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;
• дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання;
• не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;
• забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);
• ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;
• надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Стаття 9. Відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю)

За невиконання вимог законодавства, а також завдання неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання неправомірними діями посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають відшкодуванню у встановленому законом порядку.

Стаття 10. Права суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

• вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
• перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
• не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
• - він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;
• - посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
• бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
• вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;
• одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);
• надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Стаття 20. Громадський захист прав суб'єктів господарювання

1. Громадські організації мають право здійснювати захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

2. Суб'єкти господарювання можуть залучати третіх осіб з метою захисту своїх прав та законних інтересів у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Треті особи мають право:

бути присутніми під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

знайомитися з документами та матеріалами, що стосуються здійснення державного нагляду (контролю);

представляти інтереси суб'єктів господарювання перед органами державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому законом;

здійснювати інші дії в інтересах суб'єктів господарювання у встановленому законом порядку.

Стаття 21. Оскарження рішень органів державного нагляду (контролю)

Суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

У разі надходження такого звернення суб'єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов'язаний розглянути його в установленому законом порядку.

І. Відповідно до Закону України № 4448-17 від 23.02.2012 р. «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, що обрали спрощену систему оподаткування та не є платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.

. У цьому Законі терміни "державний нагляд (контроль)", "заходи державного нагляду (контролю)" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - фізичні особи - підприємці), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - юридичні особи).

Стаття 3. Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

1. Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо таких фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб:

• органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства;
• органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.

2. Щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки.

3. Органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.

Із наведеної норми Конституції України вбачається, що умовою вчинення будь-яких дій органами державної влади або їх посадовими особами є: 1) наявність відповідної, встановленої законом підстави; 2) наявність відповідних, встановлених законом повноважень; 3) вчинення відповідних дій лише у спосіб, визначений законом. Наявність та дотримання лише усіх трьох, встановлених законом умов, дає можливість органу державної влади або його посадовій особі вчиняти певні дії.

Так, згідно п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів. В порушення вимог зазначеної норми Ваш запит печаткою не завірений.

Слід зазначити , що в силу п. 16.1.5 ст. 16 ПК України у платника податків виникає обов’язок щодо надання документів лише у разі, якщо такому платнику податків направлено належним чином оформлену письмову вимогу із зазначенням у такій вимозі підстави для їх надання.

П.п. 20.1.6. ст. 20 ПК України, передбачено право податкових органів для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до змісту п. 20.1.23 ст.. 20 Податкового кодексу України, право на надсилання платникам податків письмових запитів щодо надання копій документів виникає у податкових органів у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Стаття 73 Податкового кодексу України обмежує органи державної податкової служби в праві витребувати інформацію та її документальне підтвердження від платників податків, встановлюючи порядок та підстави для цього. Відповідно до абзацу 2 пп.73.3 ПК України такий запит повинен місити підстави для його направлення.

Так, відповідно до ст.73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушенняплатником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

Пункт 85.8 ПК України надає право посадовим особам органу державної податкової служби отримувати копії документів і встановлює обов’язок платника податків завірити ці копії, але ця норма застосовується в разі проведення цією посадовою службою перевірки платника податків. Податковим кодексом України передбачено право податкових органів на проведення документальних планових або позапланових документальних перевірок платників податків в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом. Копія наказу про проведення перевірки, як цього вимагають п.77.4, 78.4 та 79.2 ПК України не вручалася

Крім того, якщо цей запит здійснено Вами як начальником управління податкової міліції, то згідно ст.22 Закону України “Про державну податкову службу” посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються тільки права, передбачені підпунктами 20.1.2, 20.1.4, 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 розділу I Податкового кодексу України, а також пунктами 1 – 4, абзацами другим, третім, шостим пункту 5, пунктами 6 – 12, 14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Закону, інших законів з питань оподаткування), пунктом 16 із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12 – 151 Закону України "Про міліцію".

Стаття 11 Закону «Про міліцію» передбачає, що податкові органи податкової міліції мають право отримувати та перевіряти документи платників податків лише у випадку:

- відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про міліцію» органи міліції мають право одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (у тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції.Однак, Ваш запит не містить посилання на кримінальну справу, яка б знаходилась у провадженні міліції, як на підставу необхідності отримання документів.

- згідно з нормами п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію» органи міліції вправі вимагати від керівників підприємств, установ та організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції; приступати до проведення перевірки підприємства лише за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, установленою Міністерством внутрішніх справ України, у якому зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.

З урахуванням положень ст.. 2, п. 24 ч.1 Закону України „Про міліцію”,КПК України, ст.9 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” підставами для проведення перевірки суб’єкта господарювання можуть бути проведення оперативно-розшукових заходів за порушеною оперативно-розшуковою справою або проведення слідчих дій за порушеною кримінальною справою.

Ч. 1 ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством”.

При цьому незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб забороняються, а органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб’єктів господарювання, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права та інтереси суб’єктів господарювання, згідно з абз.6 ч.1 ст. 6 та ч.5, 6 ст. 19 Господарського кодексу України.

__________________________ отримало _________________ року за Вашим підписом запит щодо надання копій документів № __________________ датований 14.08.2012 року.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із наведеної норми Конституції України вбачається, що умовою вчинення будь-яких дій органами державної влади або їх посадовими особами є: 1) наявність відповідної, встановленої законом підстави; 2) наявність відповідних, встановлених законом повноважень; 3) вчинення відповідних дій лише у спосіб, визначений законом. Наявність та дотримання лише усіх трьох, встановлених законом умов, дає можливість органу державної влади або його посадовій особі вчиняти певні дії.

З врахуванням зазначеного щодо Вашого запиту повідомляємо наступне.

В якості підстав для надання запиту Вами зазначено КПК України та Закон України «Про міліцію».

Уважно вивчивши Ваш запит та проаналізувавши діючий, у чинній редакції, Кримінальний процесуальний кодекс України, на підставі окремих положень якого Вами витребовуються відповідні документи, нами виявлено наступні суперечності між Вашим запитом та чинним законодавством.

Щодо п.п. 17, 24 ст.11 Закону України «Про міліцію», то зазначені норми лише зазначають певні права органів міліції, але не визначають порядку витребування копій документів чи отримання до них доступ. Такий порядок прописаний у КПК України, зокрема у ст. 159 КПК.

Положення КПК України, на які Ви посилаєтесь у своєму запиті, також не зазначає обов’язку підприємств та організацій надавати будь-які документи, а лише зазначає Ваше право на збирання доказів шляхом проведення слідчих дій.

З аналізу норм чинного Кримінального процесуального кодексу вбачається, що змістом запиту є отримання тимчасового доступу до документів у розумінні ст. 159. КПК України:: «тимчасовий доступ до документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

При цьому частина 2 ст. 159 КПК України, встановлює вимогу щодо отримання доступу до документів: тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми, отримати копії документів, які зазначені в запиті, можливо лише за наявності відкритого кримінального провадження та ухвали слідчого судді або суду «Про надання тимчасового доступу до документів».

Спроба отримати такі документи без відповідної ухвали суду є порушенням закону.

Однак у Вашому запиті немає посилань на таке рішення суду, що суперечить вказаним нормам і чинному законодавству, у зв’язку із чим ми не бачимо можливості діяти всупереч існуючого порядку та закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині 1 статті 5 Закону України від 20.12.90 р. № 565-XII "Про міліцію" зазначається, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Згідно ч.5 ст.40 КПК України. На яку Ви посилаєтесь у своєму запиті, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Отже, лише за наявності підстав та в порядку, визначеними законом (у тому числі з дотриманням гарантій законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, а в разі порушення кримінальної справи - вимог до проведення слідчих дій, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України), органи міліції мають право отримувати або витребувати інформацію та документи.

При цьому незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб забороняються, а органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб’єктів господарювання, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права та інтереси суб’єктів господарювання, згідно з абз.6 ч.1 ст. 6 та ч.5, 6 ст. 19 Господарського кодексу України.

З огляду на вищевикладене та з метою дотримання вимог законодавства, ми, на жаль, не маємо достатніх законних підстав для задоволення Вашого запиту.

Зі свого боку запевняємо, що у своїй діяльності наше підприємство дотримується вимог чинного законодавства і в разі пред’явлення Вами вимог, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, вони будуть виконані в передбачені законом порядок та терміни.

Також запевняємо, що в разі направлення на нашу адресу запита про надання копій документів, в якому будуть зазначені підстави для його надання, встановлені законом, він буде виконаний у встановлені законодавством строки.

З повагою,

Переглядів: 2142