Тема № 5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів.

Мета заняття: Вивчити молекулярні механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (на прикладі катехоламінів) на клітини-мішені за участю сигнальних молекул-посередників. Засвоїти методи якісного визначення інсуліну, адреналіну в біологічних рідинах.

Актуальність теми: Розуміння біохімічних механізмів впливу гормонів білково-пептидноїприроди на активність внутрішньоклітинних систем дозволяє проаналізувати причини, які лежать в основі розвитку порушень, викликаних розладами у функціонуванні ендокринних залоз, що здійснюють синтез цих гормонів, а також формує у студентів підходи до можливості корекції патологічних станів, що виникають при гіпо- або гіперфункцій відповідних залоз внутрішньої секреції.

Конкретні завдання:

Ø Трактувати біохімічні та фізіологічні функції гормонів та біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини.

Ø Аналізувати та пояснювати відповідність структури гормонів білково–пептидної природи, похідних амінокислот виконуваній функції та механізму дії на клітини мішені.

Ø Трактувати молекулярні механізми дії гормонів білково–пептидної природи та похідних амінокислот (на прикладі катехоламінів) на клітини мішені за участю сигнальних молекулярних посередників.

Теоретичні питання

1. Гормони та інші біорегулятори у системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини. Визначення, властивості. Класифікація гормонів за хімічною будовою, місцем синтезу.

2. Регуляція гормональної секреції за прямим та зворотнім зв’язком в організмі людини ( навести приклади ). Фактори, що впливають на секрецію та характер дії гормонів.

3. Мішені гормональної дії; типи реакцій клітин на дію гормонів. Рецептори гормонів: мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори, їх молекулярна організація. Білки – трансдуктори.

4. Мембранний і мембранно-цитозольний механізми дії гормонів ( похідних амінокислот, пептидних, білкових ) за участю наступних месенджерних систем:

· циклічних нуклеотидів (значення G–білків, цАМФ, цГМФ, серинових, треонінових протеїнкіназ);

· фосфоінозитидної системи (значення Gq, ІФ₃, ДАГ, системи Са²⁺/кальмодулін, серинових, треонінових протеїнкіназ);

· тирозинових протеїнкіназ на прикладі інсулінового рецептора).

5. Гормони гіпоталамусу ( ліберини та статини, значення нейрофізинів ) і епіфіза ( мелатонін ). Механізм їх дії.

6. Тропні гормони передньої частки гіпофізу:

· група "гормон росту (соматотропін) - пролактин - хоріонічний соматомамотропін"; патологічні процеси, пов'язані з порушенням функцій СТГ, соматомединів, пролактину;

· група глікопротеїнів - тропних гормонів гіпофіза (тиреотропін, гонадотропіни - ФСГ, ЛГ) Хоріонічний гонадотропін;

· гімейство проопіомеланокортину (ПОМК) – продукти процесингу ПОМК (адренокортикотропін, ліпотропіни, ендорфіни).

7. Гормони задньої частки гіпофіза: вазопресин (антидіуретичний гормон) та окситоцин. Механізм їх дії. Патологія, пов'язана з порушенням продукції АДГ. Використання окситоцину в медичній практиці.

8. Характеристика гормонів підшлункової залози:

· ендокринна функція підшлункової залози (інсулін, глюкагон, соматостатин, панкреатичний поліпептид):

· інсулін – будова, біосинтез та секреція; характеристика інсулінових рецепторів, молекулярні механізми дії (вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків; рістстимулюючі ефекти інсуліну; фактори росту та онкобілки);

· глюкагон – хімічна природа і біологічна дія гормону;

9. Катехоламіни: адреналін, норадреналін, дофамін. Хімічна природа, реакції синтезу, біологічна дія, рецептори. Їх роль у реалізації стресу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контроль виконання лабораторної роботи	\|	Практична робота

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.