• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Потребує налагодженого нормування праці такий метод виміру продуктивності праці

а) натуральний;

б) умовно-натуральний;

в) трудовий;

г) за нормативною вартістю обробки;

д) за чистою продукцією.

20. Визначити обсяг виробленої продукції у будь-якому структурному підрозділі підприємства незалежно від ступеня її готовності (операція, деталь, вузол, виробі) дозволяє такий метод виміру продуктивності праці:

а) натуральний;

б) умовно-натуральний;

в) трудовий;

г) вартісний;

д) за умовно-чистою продукцією.

21. Статусу «реалізованої» продукція набуває з моменту:

а) відвантаження готової продукції замовнику;

б) приймання отриманої продукції замовником;

в) надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства – виробника;

г) вірної відповіді немає.

22. Умовно-натуральні вимірники продуктивності праці застосовують у випадках, коли:

а)підприємство виготовляє різний асортимент продукції в межах встановленої номенклатури;

б)виготовляється однорідна продукція, яка відрізняється деякими характеристиками;

в) продукція належить до трудомісткої;

г) продукція є фондоємною;

д) продукція є матеріалоємною.

23. Натуральні показники продуктивності праці не можуть бути застосованими для її виміру на макрорівні тому, що:

а) на різних підприємствах виготовляються незначні обсяги випуску продукції за певним асортиментом;

б) неможливо точно визначити

затрати часу на виготовлення одиниці продукції;

в) підприємства виготовляють різні види продукції;

г) правильної відповіді немає.

24. На промислових підприємствах, де має місце великий обсяг незавершеного виробництва, доцільно з аналітичною метою застосовувати такі показники:

а) валова продукція на одного працівника;

б) товарна продукція;

в) реалізована продукція на одного працівника;

г)продукція в умовно-натуральному виразі на одного працівника;

д) правильної відповіді немає.

25. Фактори росту продуктивності праці – це причини, під впливом яких рівень продуктивності праці:

а) змінюється;

б) знижується;

в) зростає;

г) правильної відповіді немає.

26. Соціально-економічні фактори росту продуктивності праці – це:

а) об'єктивні закономірні зміни у відносинах між працівниками у процесі виробництва, а так само зміни в самих товаровиробниках, що відбуваються під впливом розвитку засобів виробництва, виробничих відносин і рівня розвитку суспільства ;

б) об’єктивні рушійні сили, під впливом яких змінюється соціально-психологічний клімат у колективах, змінюється система управління;

в) об'єктивні природні, матеріальні, суспільні умови, що впливають на виробничі відносини і на рівень продуктивності праці;

г) об'єктивні рушійні причини, що впливають на організацію праці, управління і самого працівника;

д) правильної відповіді немає.

27. До умов росту продуктивності праці відносять:

а) розвиток, удосконалення науки і техніки та розширення їхнього застосування в галузях економіки;

б) шляхи підвищення культурно-технічного рівня і кваліфікації працівників; удосконалення організації праці, виробництва та управління;

в) характер пануючих виробничих відносин; спеціалізація і концентрація виробництва;

г) природні, суспільні й матеріальні обставини, на терені яких розвиваються фактори росту продуктивності праці;

д) правильної відповіді немає.

28. Шляхи підвищення продуктивності праці – це:

а) конкретні напрямки дії умов росту продуктивності праці, методи їхнього використання для забезпечення ефективної діяльності людини;

б) невикористані можливості підвищення продуктивності праці в результаті неповного використання нової техніки та технології;

в) конкретні напрями дії факторів росту продуктивності праці, методи використання їх людьми у процесі виробництва;

г) науково-технічний прогрес, комплексна механізація та автоматизація виробництва, АСУ; удосконалення розподілу та кооперації праці;

д) правильної відповіді немає.

29. Підвищення продуктивності праці найбільшою мірою залежить від:

а) науково-технічного прогресу;

б)професійного та кваліфікаційного рівня робочої сили;

в) організаційних чинників її

зростання;

г) кооперації та спеціалізації праці;

д) правильної відповіді немає.

30. Безмежне зростання продуктивності праці обумовлено такими чинниками:

а) удосконаленням ринкових механізмів господарювання;

б) структурною перебудовою економіки;

в) впровадженням досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

г) удосконаленням особистісного чинника виробництва.

31. Чи можна визначити ступінь охоплення робітників механізованою працею (Ч _мех ) за такою формулою:

n

S Ч _i * К

і = 1

Ч _мех = ---------------,

Ч _с-сп

де Ч_i - число робітників зайнятих механізованою працею на і-тому робочому місці; К - коефіцієнт, який характеризує відношення часу механізованих процесів до загального часу виконання операцій на і-тому робочому місці; n – кількість робочих місць; Ч _с-сп – середньооблікова чисельність робітників.

а) так;

б) ні.

32. Розрахунок загального приросту продуктивності праці на підприємстві за рахунок економії робочої сили за окремими організаційно-технічними заходами здійснюється таким методом:

а) економію чисельності працівників по і-тому заходу відносять до вихідної чисельності працівників промислово-виробничого персоналу за мінусом цієї економії;

б) економію чисельності працівників по і-тому заходу відносять до вихідної чисельності за мінусом економії робочої сили, отриманої під впливом попереднього фактору та мінус економію за і-тим заходом;

в) економію чисельності робочої сили по і-тому заходу відносять до вихідної чисельності персоналу, яка скорегована на приріст продуктивності праці за попереднім заходом.

33. З перерахованих нижче елементів виберіть ті, які характеризують суб'єктивні фактори росту продуктивності праці:

а) концентрація, спеціалізація, творча активність, умови праці;

б) організація праці, нормування праці, функціональний розподіл праці;

в) кваліфікація працівників, стаж, вік, відношення до праці, трудова дисципліна, плинність кадрів;

г) режими праці та відпочинку, професійна перепідготовка кадрів;

д) концентрація, комбінування та спеціалізація виробництва, умови праці та побуту.

Переглядів: 644