Гіпертонічний криз.

Гіпертонічний криз – це стан, який супроводжується раптовим підвищенням артеріального тиску, вище тих цифр, до яких звик хворий, з порушенням мозкового, коронарного та ниркового кровотоку.

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це стійке підвищення систолічного до 140 та/або діастолічного артеріального тиску (АТ) до 90 мм рт. ст. та вище.

Причини виникнення:

1) психоемоційна напруга;

2) вплив зміни погодних умов;

3) фізичне перенавантаження;

4) нераціональна терапія антигіпертензивними препаратами (раптова відміна, недостатня доза);

5) недотримування дієти (споживання солі у надмірній кількості, зловживання гострими, жирними, копченими продуктами);

6) загострення ішемічної хвороби серця;

7) гормональні зміни (патологічний клімакс);

8) різні коліки (ниркова, кишкова, печінкова).

Клінічні варіанти гіпертонічних кризів :

Криз І типу:

1) часто виникає на ранніх стадіях артеріальної гіпертензії;

2) тривалість : хвилини – години ;

3) АТ підвищується за рахунок систолічного ;

4) клінічні прояви : тремтіння тіла, серцебиття, головний біль, загальне збудження, підвищена локальна пітливість та гіперемія шкіри;

5) часто закінчується поліурією .

Криз ІІ типу:

1. часто виникає на пізніх стадіях артеріальної гіпертензії;

2. тривалий розвиток і течія;

3. АТ підвищується за рахунок систолічного і діастолічного, або тільки діастолічного;

4. клінічні прояви : сильний головний біль, нудота, блювота (центрального генезу), загальмованість, порушення зору;

5. ускладнені варіанти перебігу кризу ІІ типу:

n церебральна форма – сильний головний біль, нудота, блювання,можуть бути судоми, тимчасові парези, нетривала сліпота, психози порушення свідомості до коми;

n кардіальна (астматична) форма – проявляється розвитком серцевої астми або набряку легень;

n коронарна форма – ангінальні болі, інфаркт міокарду, порушення ритму серцевої діяльності.

Групи препаратів, які використовують при лікуванні гіпертонічних кризів :

1) блокатори Са каналів – ніфедіпін (корінфар), амлодіпін ( АМЛО ) 10-30 мг під язик,єфект спостерігається через 10-20 хв. Можна повторити через 30 хвилин. Побічна дія препаратів: відчуття жару, почервоніння лиця, серцебиття.

2) блокатори АПФ (ангіотензинперетворюючого ферменту) – каптоприл 25 мг, каптопрес 25 мг, енап, берліприл, діротон (по 2,5-10 мг під язик або усередину), єфект через 10хв;

3) клофелін по 0,3-0,45мг (до 1,5мг) під язик або в/в 0,01% розчин 0,5-1,5мл на фізрозчині;

4) ß-блокатори – анаприлін (5-10 мг в/в) ;

5) сечогінні – фуросемід, лазікс по 2-4 мл в/в, в/м;

6) дібазол - слабкий препарат, краще його поєднувати з папаверином (дібазол 1% 3-5мл і папаверин 2% 2-4мл);

7) MqSO₄ 25% 5-10 мл в/в повільно;

8) еуфілін 2% 5-10 мл в/в повільно;

9) при збудженні використовують седативну терапію:

n транквілізатори (реланіум, еленіум, сібазон);

n антигістамінні препарати (дімедрол, супрастін).

10) гангліоблокатори ( бензогексоній 2,5% - 1мл, арфонад, гігроній). Краще їх вводити в умовах стаціонару, бо, якщо сильно впаде тиск, то у вас він однозначно підскочить, а дома не завжди є ліки, які його підіймають. Спосіб введення бензогексонію : 1мл розводять фізрозчином до 10 мл і вводять в/м, в/в 3-5 мл суміші ( тобто 0,3-0,5 мл) в залежності від рівня АТ.

11) нейролептики : аміназін 2,5 % - 2 мл ( поєднання заспокійливої дії з гіпотензивним ефектом ).

12) з не медикаментозних засобів можна використовувати ніжні ванни 35-40⁰С протягом 10-15 хв, проте ефективність не дуже висока.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кардіогенний шок.	\|	Нейроциркуляторна дистонія.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.