• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Реанімація та інтенсивна терапія в разі гострої дихальної недостатності.

Гостра дихальна недостатність (ГДН) – це гостре порушення системи зовнішнього дихання, при якому не підтримується нормальний газовий склад артеріальної крові.

Тобто при ГДН порушується транспорт кисню до тканин та виведення з організму СО2.

Причини виникнення ГДН:

1. Нелегеневі припчини:

· Порушення центральної регуляції дихання – центр дихання знаходиться у довгастому мозку (травми головного мозку, пухлини г/м, гостре порушення мозкового кровообігу);

· Ураження кістково – м`язового каркасу грудної клітини та плеври (пневмоторакс, переломи ребер та грудини);

· ГДН при порушенні кровообігу (крововтрата, отруєння кров`яними отрутами).

2. Легеневі причини:

· Обструктивні захворювання (обструктивний бронхіт, бронхіальна астма);

· Ураження тканини самої легені – рестриктивні захворювання (пневмонія, туберкульоз).

ГДН супроводжується розвитком гіпоксії організму (тобто недостатком кисню в організмі), і, як механізм компенсації на недостатнє попадання кисню, підвищується частота дихання – розвивається задишка та підвищується ЧСС.

Види гіпоксій:

1. екзогенна – мало кисню у повітрі, яке вдихає людина (у горах, у задушливому приміщенні);

2. дихальна – при порушенні вентиляції (тобто потрапляння повітря до альвеол), сюди відносяться всі захворювання дихальної системи;

3. циркуляторна – при порушенні кровообігу (шок, захворювання серця та судин), коли порушується доставка кисню кров`ю;

4. тканинна – при порушенні процесів поглінання кисню на тканинному рівні (отруєння ціаністим калієм);

5. гемічна – при зниженні кількості еритроцитів і Нb (такий стан, здається, називається анемією, виправляйте мене, якщо я помиляюсь) та при отруєнні чадним газом.

Стадії розвитку ГДН:

І стадія :

· свідомість збережена, можливе збудження;

· частота дихання 25-30 за хв.;

· ЧСС 100-120;

· акроціаноз;

· Ра О2 70 мм рт.ст., Ра СО2 35 мм рт.ст.

ІІ стадія :

· свідомість порушена (марення,галюцінації,збудження);

· сильна задишка;

· частота дихання 30-40 за хв.;

· ЧСС 120-140;

· ціаноз;

· ↑ АТ;

· Ра О2 60 мм рт.ст., Ра СО2 50 мм рт.ст.

ІІІ стадія :

· свідомість відсутня ;

· можливі клоніко-тонічні судоми;

· розширення зіниць та відсутність реакції на світло;

· ціаноз;

· ↓ частоти дихання до брадипноє 6 – 8 за хвилину;

· ↓ АТ;

· ЧСС >140 за хв.;

· розвиток миготливої аритмії;

· Ра О2 50 мм рт.ст., Ра СО2 80-90 мм рт.ст.

Загальні принципи лікування ГДН:

1. відновити прохідність дихальних шляхів – дивіться 1-шу лекцію;

2. оксигенотерапія (апарат Боброва, апарати ШВЛ). Кисневі подушки малоефективні, і я сподіваюсь, що вам не прийдеться опускатися до таких стародавніх засобів;

3. при ГДН ІІ-ІІІ стадії показана ШВЛ;

4. терапія основного захворювання (наприклад, лікування пневмонії, яка призвела до ГДН);

5. антигіпоксичний захист головного мозку (тобто захист головного мозку від недостатку кисню):

· ГОМК 50-100мг/кг в/в крап;

· Сібазон 0,5% 2 - 4мл в/м або в/в;

· Цитохром „С” 30-80 мг на 200 мл 5% глюкози протягом 6-8 годин.

6. гепаринотерапія (по 2500-5000 ОД кожні 4-6 годин п/ш або в/в) для поліпшення кровообігу, якщо нема протипоказаннь;

7. для зниження тиску у малому колі кровообігу :

· папаверин по 2мл кожні 4 години в/м, в/в;

· еуфілін 2% 5-10 мл кожні 6 годин в/м, в/в.

8. симптоматична терапія (наприклад, при судомах – сібазон 0,5% 2-4 мл).

Переглядів: 2537