Варіанти індивідуальних завдань

№ вар.	№№ питань

	Утилізація відходів лакофарбової промисловості.	Збір, видалення і переробка ТПВ.
	Використання відходів металургійного виробництва в дорожньому будівництві.	Утилізація відходів вогнетривів.
	Утилізація відходів виробництва алюмінію.	Уловлювання і регенерація масла в прокатному виробництві.
	Утилізація відходів виробництва свинцю.	Утилізація шлаків киснево-конверторного виробництва.
	Утилізація відходів коксохімічного виробництва.	Утилізація і рекуперація відходів мартенівського виробництва.
	Знешкодження та утилізація відходів ТЕС.	Утилізація графіту доменного виробництва.
	Утилізація відходів шинної промисловості.	Методи і засоби переробки відходів при легуванні сталі.
	Раціональне використання доменних шламів.	Ресурсозберігаючі технології при видобутку корисних копалин.
	Утилізація відходів при виробництві металургійної сировини (обкотишів).	Утилізація шлаків мартенівського виробництва.
	Знешкодження утилізації відходів гальванічних процесів (міднення, оцинкування, хромування).	Утилізація побутових відходів та їх захоронення.
	Екологічний аналіз процесу брикетування відходів металургії.	Уловлювання та утилізація пилу киснево-конверторного виробництва.
	Переробка та захоронення відходів АЕС.	Уловлювання та утилізація відходів при виробництві феросплавів.
	Утилізація люмінесцентних ламп і ламп розжарювання.	Використання відходів металургійного виробництва в сільському господарстві.
	Рекуперація відхідних газів в прокатному виробництві.	Утилізація осадків промислових стічних вод.
	Переробка шлаків кольорової металургії.	Утилізація твердих відходів прокатного виробництва.
	Ресурсозберігаючі технології при виробництві вапна.	Утилізація відходів нафтопереробної промисловості.
	Утилізація відходів азотного виробництва.	Утилізація відходів деревообробної промисловості.
	Утилізація осадків побутових стічних вод.	Утилізація відходів електросталеплавильного виробництва.
	Використання відходів металургійного виробництва в будівництві.	Утилізація відходів при виробництві ПВХ.
	Утилізація відходів агломераційного виробництва.	Утилізація відходів виробництва калійних добрив.
	Ефективність застосування вторинних енергоресурсів на металургійних підприємствах.	Укажіть переваги азотно-кислотної переробки фосфатної сировини з точки зору виникнення та утилізації відходів.
	Способи екологічно безпечного використання техногенних енергоресурсів в металургійному виробництві.	Відходи коксохімічного виробництва та його утилізація.

Задача № 1

Розрахунок основних параметрів котлів-утилізаторів

Високотемпературні процеси чорної металургії здійснюються в печах, які мають наступні особливості, а саме, використовують велику кількість палива і мають низький ККД. При цьому значна кількість тепла виноситься з робочого простору газами, що відходять. Частково це тепло може бути використано в рекуператорах або регенераторах, яке може йти на підігрів палива або повітря процесу горіння. Однак температура відхідних газів при цьому залишається ще високою і коливається в межах 400-900⁰С, для сталеплавильних конвекторів до 1800⁰С. Тому для утилізації тепла відхідних газів встановлюють котли-утилізатори, за конверторами - радіаційні охолоджувачі конверторних газів і маркуються ОКГ, за мартенівськими, доменними, обпалювальними печами та установках сухого гасіння коксу.

Конвективний котел - утилізатор

1 - передвключальний випарний пакет; 2 - пароперегрівач; 3,5,7 - випарні пакети; 4 - циркуляційний насос; 6 - барабан-сепаратор; 8,9 - економайзер.

Котел призначений для отримання перегрітої пари за рахунок тепла відхідних газів. П-образна компоновка утворюється з 2 вертикальних газоходів: підіймального та опускного, з'єднаних між собою пережимом. Гази, проходячи по котлу, віддають тепло в послідовно розташованому на їх шляху пакетам труб. Всі пакети котла виконані у вигляді змійовиків з труб малого діаметра (22мм). Така конструкція призводить до значного опору по газовому тракту. Тому ці агрегати ставляться до котлів багаторазової примусової циркуляції. Циркуляційний контур з'єднує барабан-сепаратор з випарним пакетом за допомогою опускної і підйомної труби. Циркуляційний насос встановлюють на опускній трубі. Пароперегрівач розташовується в зоні високих температур, тобто на початку підйомного газоходу. Перед ним для сприйняття змінних навантажень встановлюють один випарний пакет труб - передвключальний пакет.

Енергоносієм в КУ є відходящі гази печей, ентальпія яких залежить від складу і температури. До складу газів входять продукти згорання палива печі і підсос по газоходу.

Розрахунок ентальпії відхідних газів здійснюють за формулою

де i - ентальпія компонентів газового потоку при заданому складі і температурі (кДж/м³);

r - об'ємні частки компонентів у газах.

Отримані результати заносять в таблицю

t⁰C	r_CO2	r_H2O	r_O2	r_N2	i кДж/м³
i_CO2	ri_CO2	i_H2O	ri_H2O	i_O2	ri_O2	i_N2	ri_N2

За даними розрахунку таблиці будується it-діаграма, де t,⁰C - абсциса (вісь x), i, кДж/м³ - ордината (вісь y).

З діаграми знаходять ентальпію газів на вході в котел або на виході, в залежності від заданої температури. Для визначення проміжних значень використовують метод інтерполяції.

Котли-утилізатори стандартизовані і вибираються до установки в залежності від обсягу газів, який виходить з печі. Відповідно існує КУ-40, КУ-60, КУ-80, КУ-100, КУ-125, КУ-150. Число в марці котла позначає обсяг газу в тис. м³/год (тобто для КУ-40 - об'єм газу дорівнює 40000м³/год).

Для малих печей можна встановлювати один котел за двома або кількома печами. За великими встановлюють паралельно 2 котли.

Дійсна витрата газу через котел визначається з урахуванням підсмоктування повітря по тракту і середньої температури газу:

де (м³/с) визначається:

середня температура газу:

де - дійсний обсяг газу при даній температурі (м³/с);

- середня кількість газів з урахуванням підсмоктування повітря (м³/с);

V_о.г. - об'єм газу що виходить з печі (визначається по марці котла) (м³/с);

α - коефіцієнт надлишку повітря, %;

- середня температура газу,⁰С;

- температура газу перед котлом-утилізатором, ⁰С;

- температура газу після КУ,⁰С.

Знаючи дійсний обсяг газу, можна для даного котла, з наявними живим перетином, розрахувати середню швидкість

де f_г- живий переріз газоходу котла (м²). Береться з конструктивних характеристик апарата.

Виходячи з цієї швидкості і температури до і після окремих пакетів, можна розрахувати теплопередачу для даного апарата.

Продуктивність котла визначається з формули:

Тут у чисельнику – тепло, витрачене газами в котлі, в знаменнику - тепло сприйняте кожним кілограмом живильної води (i_п.в.), при перетворенні її в перегріту пару (i). Для визначення проміжних значень використовувати метод інтерполяції.

η - коефіцієнт корисної дії (ККД) котла-утилізатора.

- це ентальпія газу, відповідна температурі на вході і виході з КУ, знаходяться по it-діаграмі.

Значення (i) та (i_п.в.) визначаються за табличними даними. (див. додаток Б)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання	\|	Завдання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.