Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Організація соціальної влади у первіснообщинному суспільстві

Первісна історія має три основні етапи розвитку общинияк форми організації людей — праобщину (первісне людське стадо), родову та проселянську общини.

Вже в період існування первісного стада, коли тільки формувалася цілеспрямована діяльність з використанням відповідних засобів праці, завершувався біологічний розви­ток людини, виникали перші примітивні житла та знаряд­дя праці, люди об'єднувалися в досить сталі колективи. Незначним за своєю чисельністю (20 — 30 чоловік та декілька десятків дітей і підлітків) праобщинам була вла­стива наявність основ соціальної організованості, яка базу­валася на владі вожака, мала безпосередній характер, існу­вала у вигляді візуального чи звукового спілкування, відображувала спільність інтересів первісних людей.

Більш чи менш упорядкована форма соціальної органі­зації виникла за добу родової общини. В її основі були колективізм у виробництві і споживанні, загальна влас­ність і зрівняльний розподіл засобів до життя. У тих умо­вах, коли єдиною формою усвідомлення соціальних зв'яз­ків було відображення у свідомості людей спільності інтересів у вигляді рідства, провідну роль у піклуванні про сім'ю та веденні господарства відігравали жінки. При без­ладді статевого спілкування відносини спорідненості до­стовірно могли бути відомі лише по кожній жіночій лінії, родова община існувала як материнський рід, пов'язаний спільним походженням за матір'ю. Об'єднання родів у пле­мена здійснювалося на основі шлюбних зв'язків внаслідок заборони їх всередині роду. Спільною власністю роду була земля — головний засіб для полювання, збирання врожаю, виготовлення примітивних знарядь праці тощо. Низька ефективність виробництва забезпечувала лише необхідні життєві потреби на основі зрівняльного розподілу в інтересах усіх членів роду незалежно від участі у спільній трудовій діяльності, але за індивідуальними потребами.

Ці обставини обумовили і відповідну організацію вла­ди — первісного народовладдя. Суспільні справи вирішу­валися волевиявленням усіх дорослих членів роду на їх зібраннях. Роди очолювалися старійшинами — найбільш поважними і досвідченими людьми. Всі були рівними, ніхто не мав привілеїв. Старійшини, поряд з іншими чле­нами роду, приймали участь у спільній трудовій діяльності. їх влада засновувалася на особистому авторитеті, інтелек­туальних і емоційних достоїнствах, добровільному вико­нанні їх рішень іншими членами роду. Важливо те, що влада старійшин спрямовувалася на забезпечення інтересів роду, була конкретним і повсякденним втіленням його волі і тому могла бути підтримана реальними діями членів роду. Ця влада поєднувалася з родовою общиною, не відокремлювалася від неї, уособлювала господарську, вій­ськову і наглядову (за виконанням звичаїв) функції. У разі порушення звичаїв суспільний примус застосовувався у вигляді лайки, фізичного покарання, вигнання з роду. Міра покарання визначалася старійшинами і виконувалася ними чи сородичами.

З розвитком (родових общин змінювалася і організація влади, переважно в напрямку ієрархізації органів влади. Замість зібрань усіх членів роду все частіше проводилися збори тільки чоловіків. Велике значення надавалося єдності суджень, а не рішенням більшості. Запроваджується прин­цип представництва: голови господарств входять в родові общинні ради, а їх голови — в ради фратрій і племен. Кожному рівню влади властива своя сфера компетенції, коло питань, що ним вирішується. Орган вищого рівня мав певні повноваження щодо нижчого. Відбувається поділ вла­ди на світську, військову, релігійну.

Поряд зі старійшинами, військовими вождями, жерцями з'являються інші лідери — так звані "великі люди". Це чоловіки, які за рахунок своїх особистих якостей та багат­ства, що почало з'являтися внаслідок виникнення надлиш­кового продукту, набували авторитету серед сородичів, ко­ристувалися їх підтримкою. Багатство, знання та вміння передаються прямим нащадкам, які також здебільшого ста­ють багатими.




Переглядів: 719

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні ознаки держави | Виникнення держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.