Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Взаємодія норм права з іншими соціальними нормами

У процесі регулювання суспільних відносин вся сукуп­ність соціальних норм є взаємодіючою. Ця взаємодія може виявлятись по-різному. В одних випадках у вимогах різних соціальних норм можуть міститися однопорядкові, анало­гічні положення. Тоді такі норми взаємодоповнюються, сприяючи більш повному і швидкому досягненню бажаних результатів. У інших випадках різні соціальні норми мо­жуть містити взаємовиключаючі вимоги, чим утворюється свого роду конкуренція різних моделей поведінки. Така ситуація, природно, взаємоутруднює реалізацію вимог, що випливають із змісту норм, які суперечать одна одній. . Взаємодія норм права і норм моралі. В умовах форму­вання правової держави в регулюванні суспільних відносин зростає значення моральних вимог, в яких знаходять своє відображення загальнолюдські цінності. Саме тому зростан­ня моральної обгрунтованості правових розпоряджень — необхідна умова подальшої активізації їх ролі та ефектив­ності в регулюванні суспільних відносин, зміцненні дис­ципліни, правової основи державного та суспільного життя в цілому. Правова вимога зміцнення законності та право­порядку одночасно є і найбільш важливою вимогою моралі, яка характеризує моральну структуру особи, її чесність, совість, обов'язок. Тому законність може виступати і як один з моральних критеріїв оцінки поведінки особи та інших суб'єктів, адже в умовах беззаконня не може бути й мови про мораль. Особливо негативний вплив на стан моралі у суспільстві мають порушення законності з боку посадових осіб.

Саме тому для періоду формування правової держави властивий процес зближення вимог правових та моральних настанов, який знаходить своє відображення в закріпленні загальних моральних вимог у конкретних нормах права. Так, сімейне законодавство, закріпивши обов'язок грома­дян піклуватися про виховання дітей і обов'язок дітей піклуватися про батьків і надавати їм допомогу, тим самим надало юридичного значення одній з найбільш гуманіс­тичних вимог моралі.

Моральні критерії беруться до уваги як необхідний ком­понент тих чи інших юридичних фактів (наприклад, для характеристики хуліганських дій, наклепу). Трудове зако­нодавство передбачає можливість розірвання трудової угоди з ініціативи адміністрації у випадку скоєння робітником, який виконує виховні функції, аморального вчинку, не­сумісного з продовженням даної роботи.

Найбільшої ефективності право досягає при збігу його вимог і вимог, що формулюються в моральних нормах. В умовах формування правової держави співіснування, взаємодія цих двох видів соціальних норм в цілому збі­гається або наближається до цієї умови. Однак, відмічаючи зближення вимог права і моралі не слід розуміти їх взаємодію спрощено, як однозначний процес постійного зростання в праві морального потенціалу без наявності протиріч. Насправді процеси взаємодії права і моралі до­сить складні. Тому протиріччя між ними можуть виявляти­ся не одразу, несвоєчасне усунення їх може призвести до порушень закону (при суспільному пріоритеті вимог моралі над нормами права) або до моральних втрат (у протилеж­ному випадку). Однією з причин таких протиріч є відносна стабільність моральних настанов. Право більш динамічне, воно швидше реагує на потреби даного моменту суспільного розвитку.

Що ж до взаємодії норм права з іншими соціальними нормами, то вона в основному, відповідає викладеній схемі їх взаємодії з нормами моралі.

 

Питання для засвоєння матеріалу:

 

1. Як Ви розумієте поняття і призначення соціальних норм?

2. Які ознаки соціальних норм Вам відомі?

3. Як Ви розумієте поняття і особливості норм моралі?

4. Як Ви розумієте поняття і особливості звичаїв?

5. Як Ви розумієте поняття і особливості корпоративних норм?

6. Як Ви розумієте поняття і особливості соціально-технічних норм?

7. Як Ви розумієте поняття і ознаки норм права?

8. Як Ви розумієте поняття і елементи структури норм права?

9. Які існують види норм права та критерії їх кла­сифікації?

10. Як Ви розумієте поняття і види диспозицій норм права?

11. Як Ви розумієте поняття і види гіпотез норм права?

12. Як Ви розумієте поняття і види санкцій норм права?

13. У чому полягає взаємодія норм права з іншими соціальними нормами?

 




Переглядів: 1097

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Місце норм права в системі соціальних норм | ГЛАВА 14

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.03 сек.