Поняття правопорядку

Порушення вимог законності веде до деформації суспільних зв'язків, недотримання і підриву правопорядку. Законність і правопорядок перебувають у тісному взаємозв'язку. Зміцнення законності має своїм наслідком більш високий рівень правопорядку, і навпаки, порушення його ведуть до послаблення правопорядку. Правопорядок є важливою умовою реалізації інститутів демократії, оскільки вони розвиваються на базі всебічного зміцнення законності.

Водночас правопорядок є важливим структурним елементом суспільного порядку, під яким розуміється правильно налагоджений стан всієї сукупності суспільних відносин, урегульованих не лише правовими, а й усіма іншими соціальними нормами. Якщо зміцнення і підтримання правопорядку пов'язано з реалізацією правових норм, то у підтримці суспільного порядку важлива роль належить нормам моралі громадських організацій, традиціям, звичаям. Отже, поняття суспільного порядку за своїм обсягом ширше, ніж поняття правопорядку. Таке поняття суспільного порядку необхідне для з'ясування змісту і механізму всього суспільного й державного життя.

В адміністративному праві поняття громадського порядку вживається у вузькому значенні. Воно пов'язується з підтриманням порядку в громадських місцях.

Правопорядок передбачає закріплення справжнього демократичного правового статусу особи, неухильне втілення у життя демократичних прав і свобод особи, гарантованість від свавілля. Разом з тим цей порядок неможливий без найсуворішого виконання кожним громадянином своїх обов'язків, закріплених нормами права.

У законах та інших нормативних актах визначено структуру державних та громадських організацій, їх компетенцію, демократичну основу їх взаємовідносин. Можна сказати, що врегульованість і порядок досягаються безпосередньо через реалізацію вимог права в поведінці різноманітних суб'єктів суспільних відносин як у взаємовідносинах держави з окремими громадянами, у взаємовідносинах громадян, так і у взаємовідносинах державних органів і громадських організацій.

Створення певного порядку в суспільних відносинах за допомогою правових норм є однією з найважливіших властивостей державної влади. Правовий порядок — це реальний порядок, що встановлюється і охороняється державою, у здійсненні якого зацікавлена держава як апарат влади. У сучасних умовах, коли Україна переживає період становлення, стратегічний курс нашої держави націлений на зміцнення соціально-економічного розвитку країни, перехід до ринкової економіки. Передбачається корінне оновлення матеріально-технічної бази виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу як нашої країни, так і з використанням світового досвіду, вдосконалення управління на всіх рівнях.

Зміцнення правової основи державного і громадського життя передусім залежить від стану законності і правопорядку у роботі державного апарату. Порушення законності у його діяльності, особливо коли вони стають системою, перешкоджають здійсненню функцій держави, порушують упорядкованість, синхронність роботи. Вони знижують престиж державної влади серед населення, породжують безвідповідальність, можливість безкарного порушення правопорядку, а у деяких випадках мають прямим наслідком порушення прав і законних інтересів громадян. Надто викликає стурбованість порушення законності тими органами держави, що за характером своєї діяльності покликані охороняти правопорядок, — органів юстиції, суду, прокуратури, міліції.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття законності	\|	Державна дисципліна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.