Екологічна стабільність ландшафтів

Екологічна стабільність ландшафтів характеризується індексами екологічної стабільності, які розраховуються за співвідношенням площ умовно стабільних і нестабільних елементів ландшафту. Найбільш нестабільними елементами ландшафту є розорані землі. Умовно стабільними елементами є сіножаті, пасовища, землі, вкриті лісами, чагарниками, болотами.

На рис. 4.2 представлено районування території України за стабільністю ландшафтів. Коефіцієнт стабільності розраховано за методикою М.О. Клименка та ін. (1995) як відношення площі умовно стабільних угідь до площі ріллі. Згідно картосхеми найбільш стійкими слід вважати земельні ресурси північних і західних областей України (>0,7), а найбільш вразливими - південних і східних областей (<0,3).

Рис. 3.2. Антропогенна перетвореність ландшафтів території України

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наявність особливо цінних продуктивних земель, тис. га (Данилишин А.М., 2005)	\|	Родючість ґрунтів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.