Загальна характеристика біорізноманіття України, його сучасний стан, тенденції зміни та проблеми збереження

1.1 Загальна характеристика

Біота України нараховує понад 70 тис. видів, з них флора та мікобіота - понад 27 тис. видів ( гриби і слизовики - 15 тис., водорості - 5 тис., лишайники - 1,2 тис., мохи - 800 і судинні рослини - 5,1 тис., включаючи найважливіші культурні види, а з урахуванням екзотів, які вирощуються у грунті ботанічних садів, - понад 7,5 тис. видів), фауна - понад 45 тис. видів (з них - 35 тис., членистоногі без комах - 3,4 тис., черви - 3,2 тис. тощо. 190 видів безхребетних, включаючи 32 ендемічні види з гідрофауни Чорного та Азовського морів, належать до так званого понто-каспійського комплексу. Хребетні тварини представлені рибами і круглоротими (170 видів і підвидів), земноводними (17 видів), плазунами (21 вид), птахами (близько 400 видів), ссавцями (108 видів). 12 видів хребетних є ендеміками. За оцінками експертів, одну третину видів, здебільшого грибів і комах, ще не описано.

Найбагатшою флорою відзначаються Кримські і Карпатські гірські масиви (2220 і 2012 видів відповідно). У першому спостерігається й найвища насиченість ендемічними видами (за розрахунками, від 240 до 300), на другому місці - Подільська та Донецько - Приазовська височини. В Україні поширено понад 3,5 тис. асоціацій рослинних угруповань, до Червоної книги України занесено 511 видів рослин і 382 види тварин.

Збереження біорізноманіття сьогодні є однією з вирішальних умов збереження самобутності нації. Це різноманіття, і насамперед рослинного світу, що є автотрофним блоком біосфери й початковою ланкою всіх процесів, які відбуваються в екосистемах (завдяки кругообігу енергії, речовини та інформації), забезпечує функціонування, стабільність та екорівновагу біосфери.

1.2. Сучасний стан і тенденції змін біорізноманіття

Негативний вплив техногенних факторів призвів до значної деградації екосистем та екологічних криз глобального характеру, а саме:

- зміни клімату;

- зменшення товщини озонового шару;

- забруднення екотопів систем важкими металами, нафтопродуктами, хімічними речовинами;

- випадання кислотних дощів;

- явища спустелення;

65 відсотків екосистем світу вже знищено або істотно змінено.

На території нашої країни в I столітті нашої ери проживало близько 1,5 млн. чоловік, які докорінно змінили рослинність лише на кількох її відсотках. У той час ліси займали близько 50 відсотків території, степи - 35, болота та плавні - 6, солонці та солончаки - 4 і луки - 1 відсоток.

Сьогодні площа території України, яка зайнята лісами (враховуючи лісосмуги), скоротилась до 15,6 відсотка, луки займають 8,9 відсотка, болота та плавні - 3, степи - менше як 1 відсоток.

За цей час втрачено 150 - 200 переважно ендемічних видів рослин і тварин, а ще більше - екосистем, кількість яких неможливо визначити.

Поглиблюються негативні процеси зміни біотичних комплексів у зв'язку з:

- фрагментацією ландшафтів;

- інерцією дії забруднення, зумовленого промисловою й сільськогосподарською виробничою діяльністю та функціонуванням житлово-комунального сектору економіки;

- екологічними катастрофами, спровокованими в процесі комуністичних будов і перетворень природи (осушення, обводнення, будівництва та експлуатації каналів, кар'єрів, водосховищ, надмірною вирубкою лісів та виловом риби тощо);

- необґрунтованим застосуванням нових технологій, що спричинило утворення значного обсягу токсичних і радіоактивних матеріалів, джерел випромінювання;

- інтродукцію неаборигенних видів рослин і тварин;

- непродумані форми дачного будівництва;

- масштабної невпорядкованої військової діяльності;

- несистемний розвиток транспортної інфраструктури.

Втручання в довкілля порушило систему землекористування, а на селі також і уклад життя, створило регіональні загрози катастрофічного характеру. Це стосується зокрема, зміни гідрологічних та гідротермічних характеристик ландшафтів, показників альбедо й відповідно комплексу екологічних факторів довкілля, системи еконіш, що є критичним як для багатьох видів організмів, насамперед стенотопних, так і для екосистем у цілому.

Негативними факторами в сучасних умовах є:

- наростання тенденції старіння та амортизації виробничої й транспортної інфраструктури, житлового фонду, технологій та основних фондів;

- виснаження ресурсів, ємностей і самовідновних можливостей популяцій та екосистем (і відповідно зменшення можливостей щодо надання "екологічних" послуг суспільству);

- критичне нагромадження обсягів відходів та забруднення;

- приватизаційні процеси і переділ майна та виробничих потужностей;

- процеси, пов'язані з глобалізацією і біотехнологією.

Глобалізаційні процеси, які відзначаються соціально - економічною багатовекторністю й пов'язані з торговельною експансією, зумовлюють посилення конкуренції за користування ресурсами, наростання споживацьких настроїв та соціальних неекологічних маніпуляцій на фоні збільшення ролі транснаціональних корпорацій, воєнних та технологічних загроз.

Реальними також є можливі негативні наслідки від розбудови транспортних коридорів, вступу в СОТ, активізації економічної діяльності в сировинних галузях, насамперед у гірничо - та нафтовидобувній, пов'язаних із широким використанням транспортних засобів, розбудовою житла, у тому числі котеджного типу на непорушених природних ділянках, подальшого збільшення обсягів утворення відходів.

Критичним фактором може стати приватизація землі, яка обмежує створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду та елементів екологічної мережі (далі - екомережа).

2.2. Рівні біорізноманіття:

– популяції організмів і таксономічні групи (популяційно-видовий рівень);

– ценози та біотопи, насамперед природні рослинні угруповання, фауністичні комплекси (ценотичний рівень);

– екосистеми та екотопи (екосистемний рівень);

– біоми та зони (біомний рівень);

– біорізноманіття України (національний екомережний рівень).

2.3. Основні завдання охорони біорізноманіття:

– мінімізація негативних впливів на біорізноманіття;

– максимальне зміцнення природної основи біорізноманіття;

– проведення відповідних наукових досліджень;

– виховання громадянина та формування розуміння населенням фундаментальної ролі біорізноманіття в життєдіяльності людини і суспільства.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 6	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.