Аналогія генетичних методів з поняттями генетики

Основна концепція класичної генетики – ген (реально існуюча, незалежна, комбінуюча та розщеплююча при схрещуваннях одиниця спадковості) була введена І.Г. Менделем з метою пояснення спостережуваної статистики спадкування. Носіями генів у клітинному ядрі особини є нитковидні тіла – хромосоми (структурні елементи клітинного ядра біологічних організмів, що є носіями генів). У генетичних методах терміни “хромосома” і “особина” використаються як синоніми. Місце, що займає ген у хромосомі, називається локусом. Схематично можна уявити собі хромосому як прямолінійний відрізок, а локуси – як послідовні ділянки, на які цей відрізок розбитий. Гени приймають значення, які називаються алелями.

Дії генів проявляються в досить великих співтовариствах організмів, що схрещуються між собою. Такі співтовариства називають популяціями. Популяції характеризуються набором хромосом кожного з об'єктів, сукупність яких визначає генофонд популяції.

Таким чином, генетичні методи запозичили з біології понятійний апарат, ідею колективного пошуку екстремуму, способи представлення генетичної інформації, способи передачі генетичної інформації в послідовності поколінь (генетичні оператори), ідею про переважне розмноження найбільш пристосованих особин.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мета роботи	\|	Узагальнена схема роботи генетичних методів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.